teenbloog

Білла Гейтса можна ненавидіти чи глибоко поважати. Але те , що він неординарна і ясно мисляча людина заперечувати складно. Тому тобі, любий друже, буде корисно дізнатися думки містера Гейтса про те, що ціле покоління дітей, не мають ніякого уявлення про життєві реалії. Він виклав свої думки в одній зі шкіл, куди його запросили виступити. Отож, «11 речей, яким тебе забули навчити в школі» по Біллу Гейтсу:

1. Життя несправедливе – змирися з цим фактом.

2. Світу начхати на твоє самопочуття і самоповагу. Світ чекає від тебе яких-небудь досягнень перед тим, як прийняти до уваги твоє відчуття власної гідності.

3. Дуже мало вірогідно, що тобі почнуть платити 40 тисяч в рік відразу після закінчення школи. Ти не станеш президентом компанії, з лімузином та власним водієм, поки не заслужиш цього.

4. Якщо ти вважаєш, що твій вчитель строгий і багато вимагає – почекай знайомства зі своїм босом. На відміну від вчителя, кар’єра боса залежить від того, як ти справляєшся зі своїми обов’язками.

5. Смажити бюргери в МакДоналдсі не нижче твоєї гідності.

6. Не спіши обвинувачувати в кожній своїй поразці своїх батьків. Не ний і не носися зі своїми поразками, вчися на них.

7. До твого народження твої батьки не були такими нудними та нецікавими людьми, якими вони тобі здаються зараз. Вони стали такими, заробляючи на твоє безбідне дитинство, пручи твій одяг і слухаючи, який ти класний. Тому перед тим, як відправитися рятувати ліси Амазонки від знищення жадібним поколінням твоїх батьків, спробуй для початку навести порядок у власній кімнаті.

8. Твоя школа відмінила поділ на переможців і лузерів, життя – ні. В деяких школах припинили ставити погані оцінки, дозволили скільки завгодно здавати тест чи відповісти на питання… Це немає нічого спільного з тим, що відбувається у реальному житті.

9. Життя не поділене на семестри, літніх канікул в ньому не існує, і дуже мало роботодавців зацікавлені в тому, щоб допомогти тобі знайти твоє власне «Я». Тобі доведеться це робити у свій власний час.

10. Не плутай реальне життя з тим, що показують по телебаченню. В житті людям доводиться більшу частину часу проводити не в кав’ярні, а на робочому місці.

11. Підтримуй добрі стосунки з «ботаніками». Можливо, один з них стане твоїм начальником.

Скажи у твоєму житті були випадки. Коли через невміння ображатися (чи навпаки) у тебе виникали проблеми? Якщо ні, то я тебе вітаю, можеш дійсно гордитися собою. Бо загальна картина кажуть психологи, виглядає зовсім не так. Ось чому пропоную розглянути цю проблему більш детально.

Уяви, що перед тобою чотири геометричних фігури: коло, квадрат, ромб і трикутник. Вибери собі ту, яка тобі найбільше подобається.

Є на світі категорія людей, для яких пробачити всі образи – звична справа. Точніше, не стільки пробачати, скільки просто їх не помічати. Це ті, хто у нашому тесті вибрав коло. Головна біда таких людей – слабкий характер. Вони ладні на які завгодно поступки, аби тільки ні з ким не сваритися чи побитися. І дарма! Так справа не гарна, але ж усім догодити неможливо! Бо якщо конфліктна ситуація не випливає на поверхню, це геть не означає, що вона розв ’язується сама собою. Тебе навмисно образили, а ти промовчав? Що ж готуйся до більших образ. І не сподівайся, що вони обминуть твою неконфліктну особу!

Люди цього не розуміють – і не тільки ускладнюють стосунки з оточуючими, а й виставляють напоказ свої слабкі місця. Найчастіший результат такої поведінки – психози та нервові зриви при повному нерозумінні своєї провини. Так от до чого я веду. Аби в житті не виникало подібних негараздів, треба вміти знайти в собі сили, щоб показати свою… образу. Можливо, це звучить трохи смішно, але повір мені, це просто необхідно, якщо ти хочеш, щоб люди тебе поважали.

Ті, хто вибрав квадрат, відзначаються стриманою вдачею. Вони прекрасно розуміють, де потрібно образитися, а де можна удати, ніби нічого не сталося. Їхня самооцінка відповідає дійсності, вони знають, що їм під силу, а що ні. Єдина серйозна вада людей «квадратів» – надмірна готовність жертвувати гордістю заради поставленої мети.

Розглянемо третю категорію хлопчаків – тих, які вибрали ромб. Ці підлітки мають легку вдачу, таку, що подекуди це переходить у звичайну легковажність. Вони товариські, та легко ображаються, проте образ не пам’ятають взагалі. Через цю особливість психіки прийнято вважати, що вони легко захоплюються і не мають сталих переконань, хоча це не завжди так, багато чого залежить від виховання. Таких людей люблять, але можуть не сприймати всерйоз. Причиною того, є та сама легкість, з якою вони забувають образи. Якщо ти вибрав ромб, тобі не зашкодить розібратися з собою, усвідомити свої недоліки і переваги, щоб потрібної миті вміти одне виставити напоказ, а інше приховати.

Легко стримують свої емоції ті хто вибрав ромб або квадрат, любителям кола, це робити трохи важче, а найважче доводиться тим, хто вибрав трикутник. У них дуже вразливе самолюбство і – як наслідок – надмірна образливість. Такі кожне слово починають розглядати з усіх боків і, самі того не бажаючи, починають знаходити у чужій мові та жестах неіснуючі натяки та підступи. Отут і виникають сварки на рівному місті, коли оточуючі, навіть, не розуміючи, що сталося, вимушені вже стримувати агресію «трикутників». Штука в тому, що образливі люди дуже вимогливі до себе. Вони весь час порівнюють себе з іншими, оцінюють риси своєї вдачі. Крім того, їм постійно здається, що й інші весь час їх оцінюють, тому, як наслідок сприймають чужі репліки зовсім інакше, ніж ті хто їх каже.

Стосунки між людьми будуються на багатьох речах, у тому числі на довірі та повазі. Тому така порада: не бійся ображатися, проявляй свій характер, якщо цього вимагають обставини. Але і пробачати теж потрібно вміти, не живемо ж ми на безлюдному острові.

Давай-но розберемося,що таке альтруїзм? Цей термін був введений французьким філософом Огюстом Контом, як протилежний егоїзму. У словнику психологічних термінів знаходжу таке тлумачення: «система цінностей орієнтації особистості, при якій центральним мотивом життя стають інтереси іншої людини чи соціальної общини.» Тобто безкорислива турбота про благо інших та готовність жертвувати своїми інтересами.

Послухай одну притчу. Одного холодного зимового дня стадо їжаків збилося в купу, щоб хоч якось зігрітись. Та чим тісніше вони збивалися, тим дужче кололи один одного голками. Довелося їм розійтись. Але ж мороз нікуди не зник. Тож знову вони намагалися зігрітися, тулячись один до одного, поки до них не дійшло: можна стати так, що ніхто нікого не колотиме, і тепло сусіда при цьому відчуватимеш. Якщо придивитися ближче, то можна зрозуміти, що так і люди: туляться один до одного (бо самому, все таки сумно), а всякі негаразди чи недоліки, мов ті голки, змушують розходитися назад. І виходить, що нормальна відстань між людьми тоді, коли їм не сумно разом і не має відчуття, що хтось когось комусь нав’язує. Це нормальна поведінка у суспільстві.

Один із підводних каменів нашого життя – це удавана доброта, який ти можеш зачепити, чекаючи винагороди за добру справу. Якщо хтось захоче тобі віддячити – це його особиста справа. А не захоче – і не треба. Якщо людина живе за принципом «ти мені – я тобі», нічого крім роздратування і самоти їй «добрі» справи не дадуть. Ти будеш тільки думати: « Обмануть, Зрадять». А це вже песимізм, який просто з’їдає людину зсередини і не дає вільно думати. Людина перестає вірити у добро, безкорисливу допомогу, дружбу,любов… А хто винний? Сама людина і винна. Чи не вона переконала себе в безглуздості добрих вчинків?  У тому, що дріб’язкові чвари мають стати сенсом буття? Що хотіли, те й отримали…

Бувають випадки, коли людина, вважаючи,  що не збулися її мрії, починає самовіддано допомагати досягати “своїх” мрій іншим людям. Це чисто егоїстичні цілі, людина втішає цим себе, але вчинки інакше, як альтруїстичними не назвеш. Це так званий – скритий егоїзм. (продовження…)

Всім привіт! Сьогодні у нас в гостях відомий рок-музикант, автор книжки “Курс виживання для підлітків” Ді Снайдер!

- Привіт Ді , давай поговоримо про те, що лікарі називають науковим словом «депресія». Можливо тобі це слово незнайоме,зате цей стан просто жити не дає.

- Мені незнайома депресія? Та ти знущаєшся! Під час свого підліткового життя я, напевно, був чемпіоном світу з депресії. У пригніченому стані я проводив мало не все своє дозвілля – через стосунки з батьками, через, те, що хлопці у школі не хотіли товаришувати зі мною, через власну зовнішність і поведінку – і мені здавалося, що так і має бути.
Трохи науки. Депресія – це першу чергу реакція на втрату. Будь – яку, втрата друга, сварка з коханою дівчиною…

- Хочу додати, що відчуття втрати може з’явитися навіть тоді, коли досяг певного успіху, наприклад : отримав гарну оцінку, пробіг стометрівку найпершим. Здається все добре – а ти чомусь нудьгуєш на самоті.

- Тут вся річ у тому, що ти досягнув мети, яку собі надумав. Тому швидко вигадуй собі нову мету у житті. Коли ти зосереджений на якійсь речі, яку дуже хочеш, то всі негаразди відпадуть самі, тому, що ти цілеспрямований. Борися. Проблема в тому що підлітки у стані депресії найчастіше приховують свої почуття. Дехто намагається заповнити порожнечу пивом, наркотиками чи агресивною поведінкою до всього світу. Та це зовсім не вихід з депресії далі буде гірше.

- То що ж робити?… (продовження…)

Уяви, що ти збираєшся на своє перше побачення. Як зробити так, щоб воно не стало останнім? Що робити? Що казати? Про що мовчати?..

Певна річ, ніяке побачення не можливе без об’єкта уваги. Тобто без дівчини. І тут я відразу хотів би застерегти: побачення( а надто, коли воно перше) – це тобі не просто дружня зустріч. По-перше, дружня зустріч нікого ні до чого не зобов’язує. Зустрілися потеревенили і розійшлися по домівках. По-друге, призначається така зустріч спонтанно, без підготовки. По-третє, вона взагалі спрямована на стосунки іншого роду. А побачення – це любовна гра за певними правилами.

Правило перше: щоб запросити дівчину на побачення, треба пересвідчитися, що ти їй бодай трохи симпатичний. Як? Ну, скажімо, вона тобі усміхнулася. Або дивиться на тебе так, немов чекає, що ти от-от щось їй скажеш. Або запросиш до танцю. Чи сама тебе запросила на білий танець Усіх можливих ситуацій не передбачиш, але з’ясувати, як ставиться до тебе дівчина, повір мені, зовсім не складно. А надто тоді, коли вона цього ставлення не приховує.

Правило друге: встановивши контакт із дівчиною, дай їй зрозуміти, що з тобою буде весело( цікаво, романтично). Заведи розмову, причому зовсім необов’язково відразу запрошувати її на побачення. По-перше, вона ще не знає тебе. По-друге, ти ще не знаєш її, а отже, і її можливої реакції. Твоє завдання №1- зацікавити, заволодіти її увагою, продемонструвати свою впевненість. Коли все це тобі вдалося, можеш сміливо переходити до завдання № 2 – неначе ненароком запитай: «А що ти робиш сьогодні ввечері?» (продовження…)