teenbloog

photo credit: Martin Gommel

А що таке надія взагалі? Вікіпедія каже, надія – це емоційне переживання, відчуття, емоція, що виникає при очікуванні суб’єктом бажаної події. Формується внаслідок пізнання суб’єктом причин, що обумовлюють очікувані події. Інше означення – це віра в позитивну, з точки зору суб’єкта, розв’язку ситуації, що склалась у його житті.

Буває, що дуже часто в житті не вистачає цієї емоції, для того, щоб зробити якийсь важливий крок чи прийняти рішення, особливо коли потрапив у якусь важку життєву ситуацію.

Людина не може жити без надії, і тому кожен шукає якесь своє особисту, індивідуальну, зрозумілу тільки  йому думку, яка допомагає жити і продовжувати боротися.

В мережі є декілька англомовних сайтів, на яких люди пишуть про те, що дає їм надію. Ось декілька повідомлень звідти:

Моя подруга втратила батька в цьому місяці. На шкільному шоу талантів вона співала пісню на його честь. Коли вона почала плакати і не змогла більше продовжити співати, більша половина залу встала і співала пісню разом з нею, допомагаючи їй закінчити.

***

4 місяці назад в мене діагностували облисіння. Через місяць я втратила все волосся. Мені було страшно йти до школи, тому що я думала всі будуть глузувати з мене. Наступного ранку я почула стук у двері і відчинила, на ганку стояли десять моїх друзів с повністю поголеними головами. Двоє з них були дівчатками! Вони мої найкращі друзі назавжди. Ось що дає мені надію.

***

Мій дідусь був у лікарні і йому залишалося жити 12-14 годин. Всі приходили для того, щоб попрощатися з ним, знаючи, що він все одно не зможе відповісти. Я зайшла в палату коли прийшла моя черга. Я його єдина онучка. Коли він почув мене, він відкрив очі, посміхнувся і назвав моє ім’я. Він прожив ще два місяці. Ось що дає мені надію.

***

Сьогодні в переповнений автобус зайшла бабуся з дуже важкими сумками. Не було ні одного вільного місця, але маленька 4-річна дівчинка встала і запропонувала їй місце. Доброта, непідвласна віку, дає мені надію. (продовження…)

photo credit: Frederic della Faille

Нерідко можна почути про  когось: «Він досяг успіху, тому що він креативно мислить  або він завжди знаходить нестандартні вдалі рішення».

Креативність  в наші дні нерідко є синонімом успіху і попит на неї  дуже великий. Так чи можна дізнатися чому хтось досить легко придумує оригінальні рішення, а хтось  завжди мислить в дуже обмежених рамках і  чи є якийсь спосіб «навчитися» цьому?

Давайте для початку дамо визначення цього терміну. Креативність – творчі здібності індивіда, які характеризуються готовністю до створення принципово нових ідей, які відрізняються від традиційних схем мислення.

В експерименті австрійського психолога Андреаса Фінка брали участь дві групи добровольців. В першу групу входили досвідчені хореографи, іншу складали люди, які нічого не знали про танці. Обидві групи попросили придумати якийсь незвичайний танець. Перша група впоралася з завданням без складнощів. Вони спокійно обдумували рухи танцівників, в той час, як інша група не змогла придумати щось дійсно оригінальне.

З цього випливає, що висувати творчі ідеї – це справа перед усім професіоналів. Вони досконально знають свою справу і тому легко можуть знаходити оригінальні рішення.

Треба відмітити, що серед творчих натур не часто зустрічаються люди з IQ більше 120. Це означає, що креативність це не щось, що прямо пропорційно залежить від інтелекту.

Висновок простий: одних природних здібностей недостатньо. Але, що ще потрібно? Як не зарити свій талант у землю?

Відповідь може показатися банальною, але її істинність підтверджують досліди. Потрібно вчитися! Візьмемо, для прикладу, Біла Гейтса. Історія про те, як він кинув університет, так і не отримавши диплома, відома багатьом. І часто надихає молодих людей нехтувати навчанням, тому що  «мільярдером можна стати і без цього». (продовження…)

Хлопці та дівчата, які хочуть кинути курити досить часто відмовляються від своєї мети, часто  через те, що знаходять для себе різні виправдання та видумуючи обставини, які «пояснюють» їхні звички. Але все це насправді просто дитячі відмазки.

Саме так стверджують автори соціальної реклами, яка нещодавно з’явилася в Рунеті. У ролику показано наскільки курці схожі на дітей у своїй згубній пристрасті.

У тебе є унікальна можливість стати одним з авторів блогу TeenBloog. Якщо тобі цікаво писати статті на актуальні для підлітків теми, то ця пропозиція саме для тебе.

TeenBloog це не комерційний проект, тому на даний момент, я не можу платити авторам за їхні матеріали.
Можливі заохочення у вигляді посилань на ваші Інтернет сторінки, тим паче написання власних статей це впершу чергу інвестиція в самого себе.

Будь ласка, заповни анкету автора, напиши чому ти хочеш стати автором блогу і щоб ти покращив(-ла) у ньому. Чекаю на повідомлення. Твої статті можуть бути корисні багатьом підліткам та допомогти у вирішенні дуже важливих питань. Дякую.

АНКЕТА АВТОРА

Багато підлітків хвилюються  перед своїми виступами перед класом чи будь-якою іншою аудиторією через те, що вони можуть помилитися, і через це потрапити у смішне та незручне становище.

Коли хвилювання про свій виступ надто великі “гормони стресу”, наче вмикають тривогу, ти весь заливаєшся червоною фарбою, поперек горла  якийсь комок, а голова наче в тумані і таке відчуття, що ти не можеш, навіть, думати нормально, не те що говорити.

Є деякі прості психологічні  прийоми, які можуть тобі допомогти. Тому, друже, пропоную тобі зараз з ними ознайомитися, сподіваюся вони тобі стануть у пригоді.

Налаштовує себе правильно. Хвилювання перед  виступом, це так же нормально, як хвилюватися перед стрибком з парашутом.  Старайся підбадьорювати себе. Тут все вирішує віра у власні сили.
Але відповіси ти: «Легко казати будь впевненішим, коли дивишся на це зі сторони, а ти спробуй стати на моє, побачиш, яка в мене ситуація».

Так не погодитися важко, говорити завжди легше, ніж зробити, але є деякі прості прийоми.Ти повинен змінити свій настрій. Посміхнись. Представ когось зі слухачів у якомусь смішному вбранні чи просто прочитай пару анекдотів перед виступом або згадай якусь веселу історію. Це просто і допоможе підняти настрій. Ти ж не на похороні, чому сумувати? (продовження…)