teenbloog

Архів для Рубрики ‘Етикет

Day 77 :: good for me
Creative Commons License photo credit: Meredith_Farmer

Ми всі любимо дарувати посмішки, а ще більше – їх отримувати. Адже так приємно, коли тобі усміхнеться якась незнайома людина.

Настрій відразу підстрибує до небес та  день завжди проходить вдало. І зовсім не обов’язково, щоб було Різдво. Але щоб остаточно переконати вас у силі цієї зброї приведу для прикладу одну з рекламних об’яв, яке для фірми “Оппенгейм, Коллінз енд компані” виконав Френк Ірвінг Флетчер, а відомий американський психолог Дейл Карнегі опублікував у своїй книзі “Як завойовувати друзів”.

Усмішка нічого не коштує, але багато дає.

Вона робить багатим того, кому адресована і при цьому не робить біднішими тих, хто її дарує.

Вона триває одну мить, але в пам’яті іноді залишається надовго.

Ні в кого немає такого багатства, щоб обійтися без неї, але немає й такого бідняка, який не стане від неї багатшим.

Вона робить дім щасливим, додає тепло у ділові відносини і служить паролем для друзів.

Вона – відпочинок для тих, хто втомився, світло в кінці тунелю для тих, хто впав духом, промінь світла для сумних, а також краща з усіх ліків, які придумала природа від будь-яких неприємностей. Але її не купиш, не випросиш, не позичиш, її не можна вкрасти, так як сама вона нічого не коштує, поки тобі її не подарують.

Але коли в передріздвяну метушню, викликану кількістю відвідувачів, хтось із продавців так втомився, що не зможе вам усміхнутися, чи не дозволите ви попросити вас усміхнутися йому?

Адже посмішка не потрібна нікому так сильно, як тим, в кого вже нічого немає, щоб віддати вам!

Тому посміхайтесь побільше не бійтеся, що вас неправильно зрозуміють,  не замислюйтеся навіть на хвилину про ваших недоброзичливців і успіх та позитив вам гарантовані.))))

etiquette
Creative Commons License photo credit: brownwindsor

Змалечку ми розрізняємо симпатичних, менш симпатичних та неприємних людей чоловіків  та жінок. В чому криється причина такого різного сприйняття? І що робити, щоб завоювати прихильність оточуючих?

Відповідь проста – про людей судять по їх поведінці в суспільстві. Основні правила поведінки, які прийняті суспільством, називаються етикетом.

З давніх часів у кожному королівстві був свій етикет – свої правила пристойності. Це була ціла наука, яку потрібно було вивчати і володіти нею досконало. Це була дуже важка, кропітка праця, але з часом правила поведінки спрощувалися (нам вже не потрібно при зустрічі робити незвичні па та поклони з капелюхом, як це було при дворі Людовика XIV) і набули загальних рис.

Так що нам ще пощастило. В основі сучасного етикету лежать досить прості правила поведінки. Їх не так багато, і якщо, ти  вивчиш норми етикету і не забудеш ними правильно користуватися, в будь – якій найвишуканішій компанії ти будеш почуватися вільно та розкуто і завжди будеш мати перевагу перед багатьма юнаками, які на жаль не користуються цими правилами. Тому читай далі та мотай на вус. (далі…)

25 Січ, 2009

Як поводитися у ресторані?

Автор: teener Рубрика: Етикет

Emperial Garden in Boston
Creative Commons License photo credit: Werner Kunz

Час від часу трапляються ситуації, коли доводиться йти до ресторану чи кафе. Наприклад, у друга день народження і він тебе запрошує, або ти вирішив запросити свою кохану провести приємний вечір чи освідчитися коханні. А для того, щоб правильно поводитися у ресторані потрібно знати манери. Саме про це сьогодні і буде іти мова.

Отож, уяви, приємний теплий літній вечір, ти заходиш зі своєю дівчиною до ресторану. Як і театр, ресторан починається з гардеробу, де бажано зняти верхній одяг, то передусім треба допомогти роздягнутися їй. Тут я щиро сподіваюся на дівчину, яка розуміє, що поправляти зачіску або макіяж треба в холі ресторану або у вбиральні, а не за столиком. Якщо ти не замовляв столика зарання, то побачивши у залі якийсь вільний, не варто одразу бігти до нього з криком:”Біжи сюди-я зайняв вільне місце”.

Ти ж не в автобусі чи Метро. Краще зачекати на метрдотеля, який і проведе вас до столика. Тут ти теж повинен допомогти дамі сісти відсунувши їй стілець(якщо цього не зробив сам метрдотель). Тепер треба зачекати на офіціанта, якщо він одразу не підійшов до вас.
Не треба розмахувати руками або клацати пальцями, намагаючись привернути увагу одного з них, краще займи дівчину розмовою.

Нарешті до вас підійшов офіціант з меню у руках. Виникає запитання: як до нього звертатися? “Пане офіціант?” “Гарсон?” “Приятелю?”. Взагалі, офіціант  має сам привітатися з гостями і представити себе або повинен мати бейджик зі своїм ім’ям.  Однак насправді це буває далеко не завжди, тому раджу поцікавитися як його чи її звуть-так спілкуватися буде приємніше.

У твоїх руках опинилося меню. Не треба одразу відкладати його вбік і вимагати свій улюблений стейк. Напевно ти знайдеш у меню багато цікавих і смачних страв, які можуть змінити твоє ставлення до їжі. Однак не слід наполягати на тому, щоб офіціант негайно приніс саме ту страву, якої зараз на кухні немає, інакше сам можеш опинитися у смішному становищі. Так, Оноре де Бальзак, великий письменник і знатний кулінар, надто вже вередував у паризькому ресторані, вимагаючи екзотичних страв. Офіціант терпляче вислуховував зауваження письменника, та коли Бальзак утретє з неприхованою іронією запитав:” Отже, у вашому гидкому ресторані немає навіть дикої качки?”- стримано відповів:

-На жаль, немає. Але для вас, мосьє, можемо розлютити свійську.

Право вибору страв за столом належить твоїй дівчині, тому спершу подивитись меню пропонують їй. Але частіше буває так, що хтось один в голос читає меню, і разом обирають страви. Якщо назва страви тобі не знайома, не соромся поцікавитися про її вміст офіціанта, інакше ризикуєш отримати якийсь дивний делікатес.

Щось подібне сталося з великим винахідником Томасом Едісоном у одному ресторані. Там зібралися його компаньйони обговорити важливі контракти. І от Едісон замовив собі “Ескарго”- аніскільки не здогадуючись, що скривається за цією гарною та смачною назвою. А коли офіціант приніс йому на сковороді… дюжину відгодованих слимаків,  бідолаха просто очманів. Отож- не соромся цікавитися. (далі…)


Дрібнички

количество читателей онлайн и всего UA TOP Bloggers

  • Андрій: Усі люди коли небудь грали в ігри. Одні грали, а потім їм набридло. Інші починаючи г
  • Анна: Три місяці назад на моїх очах померла мама. Такого болю від безвиході я ніколи не
  • Влад: Я майже місяць тому втратив батька,мені лише 13 років я не уявляю як бути дальше,буд