teenbloog » Психологія

Коли «з вух йде пар» або як впоратися з власним гнівом?

teener — Sat, 20 Feb 2010 18:58:35 +0000

Ти загубив контроль над собою і дивуєшся чому це сталося? У тебе були дні коли ти відчував дуже сильну злість на когось чи гнівався через якісь обставини, через що мав неприємності та відчував себе погано?

Причиною цього може бути твоє тіло, яке зараз активно перебудовується. Усі ті гормони про, які ти так часто чув, впливають на твій настрій та емоції. Також це може бути викликано стресом. Люди, які знаходяться під великим тиском та часто відчувають нервове навантаження набагато частіше можуть втрачати контроль над своїми емоціями та ставати агресивними. Твоя особистість та твій характер також мають свою роль. Якщо ти імпульсивна людина, та завжди гостро переживаєш свої емоції, ти більш схильний до агресивності ніж інші люди. Також це може бути частиною твоєї моделі поведінки. Тобто, можливо, у тебе в сім’ї є люди, які часто вибухають від емоцій, коли вони розлючені чи злі на когось, а ми дуже часто, хочемо цього чи ні, схожі на своїх батьків.

Не має значення, що є основною причиною твоєї агресивності одна річ є незаперечною, ти та і всі ми іноді відчуваємо різкий спалах ненависті чи гніву та починаємо вести себе агресивно. Злість це нормальна емоція, і нема нічого дурного в тому, що ми іноді гніваємося, має значення те як ми поводимося та як керуємо цим, якщо взагалі керуємо.

Інструменти для керування дратівливістю: самосвідомість та самоконтроль

Гнів - це дуже сильна емоція, тому керувати ним досить важка задача. Потрібно мати велике самовладання та самоконтроль. Ці навички потребують часу для розвивання.

Самосвідомість: це спроможність зрозуміти, що ти відчуваєш і про що думаєш та чому. Маленькі діти, ще не усвідомлюють, що вони відчувають, вони це проявляють тільки у своїй поведінці. Саме тому вони часто кричать та плачуть чи махають руками, коли роздратовані.

Підлітки чітко усвідомлюють свої почуття, вони мають чітко сформовану самосвідомість. Тому коли та відчуваєш гнів, потрібен лише момент для того щоб усвідомити, що ти думаєш та відчуваєш.

Самоконтроль: це всі твої роздуми про ситуацію до того, як ти почнеш діяти. Це займає лише пару секунд чи хвилин між тим як ти відчув сильну емоцію і відреагував на неї.

Разом самосвідомість та самоконтроль дають тобі більший вибір дій реагування, коли ти відчуваєш такі сильні емоції як гнів та роздратування.

Бути готовим до змін

Рішення мати контроль над своїм гнівом, замість того, щоб завжди невпинно піддаватися йому, означає добре переглянути моделі поведінки, якими ти керувався коли був не в собі.

Ти підвищуєш голос, не контролюєш свої рухи, можеш говорити непристойні слова та ображати людей чи взагалі відразу кидаєшся у бійку або кидаєшся чимось у інших людей?

Для більшості людей хто має запальний характер, така реакція, яка була описана вище, це зовсім не те, що вони насправді хочуть. Пізніше вони соромляться своєї поведінки і думають, що насправді вона не відображає їх прагнень та цілей, а є лише хвилинним емоційним спалахом.

Кожен може змінитися потрібно мати лише бажання. Якщо ти хочеш щось змінити у своїй поведінці під час гніву, думає про те, що ти з цього отримаєш. Ти станеш себе більше поважати? Ти будеш отримувати більше поваги від інших людей? Ти не будеш так часто відчувати себе роздратованим та розчарованим в чомусь? Ти отримаєш більш спокійне життя?

Запам’ятай чому саме ти хочеш змін у собі, це дуже тобі допоможе. Також нагадуй собі, що зміни потребують часу, практики та терпіння. Ти не змінишся відразу. Керування своїм гнівом – це розвиток нових навичок та вмінь. Як з будь якою з навичок, як гра в футбол чи вміння грати на піаніно, потрібно весь час практикуватися та вдосконалюватися.

5 кроків, які допоможуть тобі керувати своїм гнівом

Якщо щось змусило тебе відчувати гнів, то цей підхід допоможе тобі керувати своєю реакцією на події. Цей підхід заставляє тебе розв’язати проблему, тому, що все починається саме з проблеми – ти починаєш страшенно гніватися. Далі ти зважуєш свої рішення і вирішуєш, що ж ти будеш робити.

Кожен крок включає завдання собі кількох запитань, потім відповідь на них, яка базується на своїй специфічній ситуації, вирішує вектор твоїх дій. Розглянемо приклад, ти запланував піти з друзями в кіно, але твої батьки заставляють тебе спершу прибрати свою кімнату. Ти починаєш сердитися…

Ось, що потрібно зробити:

1. Встанови в чому проблема (самосвідомість).

Запитай себе: Через що я сердитий? Що я відчуваю і чому? Ти можеш це зробити подумки чи вголос, але головне, що відповідь повинна бути чіткою та прозорою. Наприклад: «Я сердитий через те, що батьки не відпускають мене з друзями у кіно поки, я не приберу свою кімнату. Це несправедливо!» Ти відчуваєш злість, ти гніваєшся через те, що ти не зможеш піти на новий фільм.

Візьми до уваги, що це не те саме, що сказати, «Батьки несправедливі до мене». Це твердження не проясняє проблему (те що ти не можеш піти у кіно доки не прибереш кімнату).

2. Думай про потенційні шляхи вирішення проблеми перед тим як відреагувати (самоконтроль).

Це те місце, де ти повинен зупинитися на хвилинку та дати собі час для того, щоб впоратися зі своїм гнівом. Також ти повинен думати, як ти відреагуєш на ситуацію, але поки не переходячи до справи.

Запитай себе: Що я можу зробити? Думай принаймні про три речі. Наприклад, в цій ситуації ти можеш міркувати так:

a) Я можу закатити істерику та підняти на вуха весь будинок.
b) Я можу швиденько прибрати кімнату, а потім спитати дозволу, щоб піти у кіно.
c) Я можу просто втекти не спитавши дозволу.

3. Розглянь наслідки кожного з твоїх рішень (обдумай їх).

Тут ти повинен визначити наслідки кожної з твоїх можливих дій.

Запитай себе: Як будуть розвиватися події, в залежності від того, який варіaнт дій буде обраний? Наприклад:

a)Серйозна сварка з батьками додасть тобі, ще більше проблем.
b) Щоб прибрати кімнату потрібен час, але все таки це дозволить піти в кіно, хоча скоріш за все ти трохи запізнишся, тому треба точно розрахувати час.
c) Ти можеш вирішити втекти тільки, якщо будеш дійсно сильно розлючений. Цей вибір дозволить тобі вчасно піти в кіно, але коли ти повернешся навряд тебе погладять по голівці, а про прогулянки з друзями взагалі можна буде забути.

4. Прийми рішення (реалізуй один з варіантів своїх роздумів).
Тут ти повинен зробити якусь дію, відреагувати фізично в залежності від свого вибору, тобто підняти крик, просто прибрати та піти чи втекти нікого не спитавши.

Запитай себе: Який варіант найкращий? Обміркувавши всі варіанти та зваживши всі “за” і “проти” час діяти.

5. Слідкуй за своїм прогресом.

Після того, як ситуація буде вичерпана, витрать кілька хвилин та проаналізуй свої успіхи.

Запитай себе: Як я вчинив? Чи все відбулося так як я і очікував? А якщо ні, то чому? Чи задоволений я своїм вибором? Обміркувати як все пройшло, це дуже важливий крок. Це допоможе тобі краще зрозуміти самого себе та дізнатися які моделі поведінки працюють краще у різних ситуаціях.

Якщо ти був задоволений своєю реакцією у стресовій ситуація та твої дії були зваженими ти принесли тобі потрібний результат, можеш себе привіти! Хороша робота! Якщо ні, то повернися на ці 5 кроків назад та повтори цей шлях ще раз, щоб навчитися на своїх можливих помилках.

Ці 5 кроків дуже здаються досить простими, але це тільки коли ти спокійно все обмірковуєш, коли ти будеш розлючений, що аж буде “йти пар з вух”, буде дуже важко зосередитися та послідовно зробити кожен з цих 5 кроків. Вихід тільки один практика, практика, практика.

Гнів це дуже сильна емоція. Вчитися як мати справу з власною агресією , не втрачаючи контролю, є однією зі сходинок на шляху до того, щоб стати більш зрілою та впевненою особистістю. Це потребує трохи зусилля, трохи практики та трохи терпіння, але якщо ти цього хочеш, я знаю у тебе все вийде.

Схожі статті:

5 порад тому хто хоче досягти своєї мети

teener — Sat, 19 Dec 2009 13:17:36 +0000

photo credit: P.A

Кожен день ми ставимо перед собою якісь цілі, та намагаємося їх досягти. Ось вчора я сказав собі, що буду ходити на тренування до басейну 3 рази на тиждень, а раніше, що обов’язково запишуся на заняття по фортепіано. Ще я хочу мати 10 балів з математики та навчитися кататися на ковзанах. Але як кажуть у народі «Хотіти не шкідливо!».

Як часто ми не досягаємо цілей, які ставимо перед собою? І що ж нам заважає їх досягати? Невпевненість у собі, лінь, слабка сила волі, характер, навколишні обставини?

Насправді, існує багато різних причин, але найчастіше ми використовуємо їх скоріш для своїх же відговірок перед самими собою, а не для аналізування ситуації. Тому пропоную розглянути декілька практичних порад, які чітко кажуть, що потрібно робити.

Ці практичні рекомендації допоможуть тобі ставити перед собою конкретні цілі та досягати їх.

Реалістичні цілі працюють краще всього. Це означає, що перед собою потрібно ставити цілі, які ти можеш реально досягти, тобто ти сам віриш в те, що ти це зробиш, бо знаєш, що саме потрібно зробити. Наприклад, сказати собі: «Сьогодні я відпрацюю пенальті, а завтра попрацюю над грою в пас та прискоренням» – це набагато більше для досягнення цілі, ніж просто сказати «Я хочу добре грати у футбол».

Тим паче реалістичних та конкретних цілей легше дотримуватися, тому що ти бачиш рамки свого завдання і можеш точно відповісти на питання: «Чи зробив я сьогодні все для того, щоб наблизитися до своєї мети?»

Для результату потрібен час. Для того щоб відчути якісь зміни потрібен час. Можливо це займе кілька місяців, а може і більше. Це тому що нашому мозку потрібен час для того, щоб звикнути до нової ідеї чи плану для досягнення цілі та й швидкі результати бувають дуже рідко. Потрібно запастися терпінням та просто працювати та отримувати від цього задоволення.

Повторюй ціль. Повторюй свою мету кожного ранку для того, щоб нагадати собі, чого ти хочеш, і що повинен робити. Кожен раз коли ти повторюєш про себе чи вголос свою мету, ти заставляєш свій мозок та підсвідомість зосереджуватися на ній та шукати шляхи для її досягнення.

Ти робиш це лише для себе. Мотивацію для досягнення цілі ти повинен знайти в собі. Тобто ти повинен знати, що ти робиш щось тому що ти цього хочеш, а не тому що хочеш комусь догодити. Буде важко залишатися мотивованим, якщо ти знаєш, що ти повинен робити щось, щоб комусь догодити.

Перешкоди не означають поразки. Помилки – це невід’ємна частина шляху до мети. На помилках та невдачах потрібно вчитися та шукати нові шляхи. Невдачі бувають у кожного і лише від тебе залежить чи зупинить це тебе на шляху до досягнення результату. Тому пам’ятай всі помиляються, але це не означає поразки, тому повертайся до роботи та роби все можливе, для того, щоб досягти своєї мети.

Отож не стій дій! Успіхів тобі!

Схожі статті:

Як треба сваритися, щоб не посваритися?…

teener — Mon, 09 Nov 2009 14:07:14 +0000

photo credit: alexdecarvalho

Нерідко трапляється коли із-за якоїсь дрібниці, яка просто нічого не варта, розпалюється велика сварка. Слово за словом, і ось уже опоненти ображають один одного грубими словами і сварка набуває ще більших масштабів.

Такі ситуації трапляються в житті кожної людини, а особливо у підлітковому віці. Так сварка з батьками чи друзями річ неприємна, але сварка з коханою дівчиною – просто катастрофа.

Став я після того шукати відповіді на питання «Як треба сваритися, щоб не посваритися?..»

Насправді є дуже багато способів уникнути сварок, хоча психологи кажуть, що іноді сваритися навіть корисно, щоб позбутися негативної енергії! Ото зовсім здуріли. Хочеш позбутися негативної енергії іди у спортзал, а не зривай злість на людях, якими ти дорожиш. Навіть, тоді коли ти й свідомо хочеш уникнути сварки, іноді дуже важко оволодіти своїми емоціями та тримати їх під контролем. Але потрібно вчитися контролювати свої емоції, думки, тіло та закаляти свій характер.

Мені дуже подобається позиція кота Леопольда, який весь час казав «Друзі, давайте жити дружно!». На жаль не всі з цим погодяться. Наприклад, у мене є знайомі, які категорично проти того, щоб згладжувати ситуації. Мовляв, не можна йти на повідку у інших, бо тоді ніколи не зможеш відстояти свою думку. Якщо ти думаєш так само, це твоє право, і в чомусь ти, навіть, правий. Але якщо твій опонент у сварці це дуже близька тобі людина чи твоя кохана то чи потрібно, ось так відразу рубити з плеча?

Пропоную розглянути декілька простих методів, які допоможуть запобігти сварці.

Коли є найменша можливість уникнути конфлікту, старайся її використати. Словесну перепалку придуши ще в зародку, наприклад змінивши тему розмови. Ні в якому разі не ображай опонента грубими словами, якщо ти дійсно хочеш уникнути сварки. Акцентуй увагу на ситуації, а не на співбесіднику. Фрази типу «Це все через тебе…» або «Це все твоя провина…» тільки більше розпалять сварку та образу.

Тримай свої емоції на замку, розмовляй спокійно та зважено. Підвищений тон та крик ще ні до чого доброго не приводили. До того ж є така думка, якщо людина починає підвищувати голос, значить вона відчуває свою провину і намагається криком вплинути на хід подій.

Під час сварки не згадуй давно забуті образи та непорозуміння. Це тільки укріпить кожного з вас на своїй позиції і знайти спільну мову буде ще тяжче.

Є ще один метод. Він полягає у тому, щоб згоджуватися з усіма аргументами опонентки, які вона висуває. Весь фокус у тому, що якщо немає про що сперечатися, то навіщо тоді сваритися. Дай їй зрозуміти, що вона для тебе найцінніше і ті суперечки не варті вашого часу. І не забувай, твоя посмішка і доброзичлива інтонація – найкращі помічники у скрутних ситуаціях.

Та все ж таки, якщо сварки уникнути не вдалось, а ти хочеш примирення, що робити далі?
«Якщо жінка неправа, треба попросити у неї пробачення» – так кажуть франзуци, а вони на цьому знаються!

Як помиритися після сварки.

Якщо ви відноситесь до категорії людей, які повільно відходять від емоціональних потрясінь, то найкраща тактика для вас обох, це взяти невеличкий тайм-аут. Проведіть деякий час наодинці з самим собою і обдумайте деякі питання. Хто правий? Чия позиція справедлива? Чи варто було взагалі через це сваритися? Наскільки це важливо принципово? Що ви могли зробити?

Коли ти зможеш тверезо оцінювати ситуацію та причини сварки та захочеш помиритися зі своєю другою половинкою, то просто підійди до неї та запропонуй просто поговорити. Керуйся фактами, а не емоціями.

Дуже важливо, щоб кожна сторона мала змогу висловити свою думку з цього приводу, і ні в якому разі не перебивай співбесідника. Будьте чесними. Вислухайте один одного, проясніть ситуацію та помиріться, ви ж не чужі один одному люди, я впевнений, що ви зможете знайти спільну мову. Після примирення дуже важливо провести деякий час разом. Випийте разом кави, прогуляйтесь парком чи подивіться, якесь романтичне та приємне кіно.

Якщо ви відноситесь до категорії людей, які швидко спалахують і також швидко заспокоюються, то найкраща тактика для вас, це відноситися до сварок з почуттям гумору. Посварились, помирились. Не бійтесь робити перший крок для примирення, не бійся жартувати. Можеш згадати, якийсь кумедний випадок з ваших стосунків, чи розповісти вірш, можна щось на кшталт:

Мир миром, пироги з сиром,
Варенички в сметані,
а ми друзі і кохані –помирімося!

Як відомо, вміння сміятися над собою виручало людей ще й не у таких ситуаціях. Не сприймайте сварки надто серйозно, і тоді вони дійсно перестануть бути серйозними. Для вас, як для людей які швидко заспокоюються найважливіше не втрачати контакт з другою половинкою, не дозволити кожному з вас залізти у свою «захисну» мушлю та не показуватися з неї. Це точно не посприяє вашому примиренню.

А взагалі живіть мирно, радіючи кожній хвилині спілкування! Життя таке прекрасне!

Схожі статті:

Посміхаймося- бо ми того варті :)

teener — Mon, 21 Sep 2009 12:28:09 +0000

photo credit: Marcus Vegas

Посмішка завжди була ознакою сильних та впевнених людей. Якщо ти спокійний та посміхаєшся, то твоя особистість справляє досить інше враження, ніж обличчя людини, яка завжди має чимось заклопотану фізію.

Посмішка – це найважливіший засіб спілкування. Опинившись у чужому оточенні ти вмить відчуєш полегшення, побачивши на обличчях людей теплі та щирі посмішки. І люди, яких ти досі ніколи не знав перетворяться у твої друзів. Посмішка – це невербальне послання, яке каже людині: «Не хвилюйся, все добре, тобі нічого не загрожує»

Японська приказка каже: «Сильніший той, хто посміхається».

Посмішка – це ефективний інструмент позитивного впливу на себе та оточуючих. Якщо м’язи твого обличчя «працюють на посмішку», то відбувається набагато більше, ніж ти можеш собі уявити: м’язи активізують нервові закінчення на обличчі, і тим самим посилають у мозок «позитивний» сигнал. Перевір це саме зараз!

Посміхнись (неважливо, якщо вийде якась гримаса, вся суть в тому, щоб працювали потрібні м’язи). Зберігай це положення десь 30 секунд. Якщо ти чесно проведеш цей експеримент, то зможеш точно відповісти, що насправді відбувається в результаті.

Якщо ти виконував цей експеримент в перший раз, то тепер можеш точно відповісти, що після нього відчуваєш себе краще. Не віриш! Так просто спробуй, для цього тобі потрібно витратити менше 1 хвилини.

Тренування посмішки

Суть тренування полягає в тому, що ти вчишся декілька разів на день «тримати на обличчі посмішку» приблизно 1 хвилину. Цю вправу можна проводити де завгодно та в будь який час, хоч зараз перед монітором твого комп’ютера. Цікавий наступний факт, який виникає при цьому тренуванні.

В перші секунди у тебе замість посмішки може вийти гримаса, особливо якщо ти ще й роздратований чимось. Приблизно через 10 секунд ти почнеш здаватися смішним самим собі. Це означає, що твоя гримаса почне трансформуватися у справжню посмішку. Потім почнеш потроху глузувати з самого себе. Ти питаєш себе, чи дійсно у цій ситуації потрібно так нервувати та дратуватися, чи можна вирішити проблему іншим шляхом?

Через декілька секунд ти відчуєш полегшення, і з цього моменту все піде на краще.

Німецький психолог В.Ф. Біркенбіль дає декілька порад, як потрібно користуватися посмішкою у різних життєвих ситуаціях.

1. При розмові по телефону
Посміхнись перед тим, як взяти трубку чи набрати чийсь номер. Цей маленький трюк створить приємну атмосферу для розмови, тому як твій співбесідник буде відчувати твій позитивний настрій.

2. Якщо ти роздратований
Посміхнись в саме той момент коли чимось роздратований! Виконай вправу хоча б протягом однієї хвилини і ти відчуєш покращення свого психологічного стану.

3. Якщо ти в компанії з незнайомими людьми
Саме в цей момент люди виглядають досить похмуру та надмірно: частково через невпевненість, як сприйме їх інша людина, а частково, тому що вони завжди так виглядають. Тому в даній ситуації потрібно свідомо посміхатися. Ти наче кажеш: «Давай дружити!» Цей легкий жест проявить твої дружні наміри. Інша людина відреагує більш відкрито і дружньо. Таким чином тобі буде легше зближуватися з людьми.

Тому, посміхаймося-бо ми того варті!

Використані матеріали: О психологии легко

Схожі статті:

Що таке самотність?

teener — Thu, 12 Mar 2009 07:10:34 +0000

У підлітковому віці, як би дивно це не звучало, проблема самотності- це дуже актуальне та важливе питання, яке потребує відповіді. Давай-но розберемося що ж таке самотність?

Самотність – це відчуття порожнечі. Ти відчуваєш, що ізольований від світу, ти тікаєш від сім’ї, друзів,соціуму. Є різні типи самотності. Ти міг відчувати самотність, як якесь невизначене почуття, що не зовсім правильно, свого роду якусь душевну порожнечу. Або ти міг відчувати самотність, як дуже сильну душевну біль. Один тип самотності може бути викликаний втратою ближньої тобі людини, інший коли ти відділений від коханої людини. Наприклад, ти можеш відчувати себе самотнім, коли твій друг чи подруга у від’їзді.

Почуття самотності може напасти на тебе в будь-яку хвилину, навіть без явної на те причини. Хороша новина полягає в тому – що насправді справи будуть налагоджуватися, тобі просто потрібно рухатися вперед, ступаючи крок за кроком .

Ми ростемо та змінюємося і разом з цим у нас з’являються нові відчуття, точніше ми починаємо сприймати речі трохи по іншому, більш серйозно та зважено. В додаток до очікування та хвилювання, ми також часом відчуваємо самотність. І не завжди причина криється в тому, що ми на самоті. Ти можеш залишатися один на протязі довгого періоду і не відчувати самотності, з іншої сторони, ти можеш знаходитися серед друзів і в знайомому місці та відчувати самотність, навіть не підозрюючи у чому ж причина!

Найкращий спосіб зрозуміти самотність, це проаналізувати, як люди відчувають це почуття. Ти відчуваєш себе самотнім коли:

Ти знаходишся на самоті і відчуваєш, що у тебе нема більше вибору, крім як залишатися на одинці;

Ти відчуваєш, що тобі не вистачає спілкування;

Ти стоїш перед змінами у житті – нова школа, новий будинок, нові друзі чи будь-які інші зміни;

Ти відчуваєш, що тобі ні з ким поділитися своїми почуттями;

Ти сприймаєш себе, як недоступний для інших, непривабливий, не вартий уваги, навіть якщо інші не розділяють цієї думки.

Самотність не означає бути наодинці!

Є деяке неправильне сприйняття самотності. Треба зауважити, що самотність не означає, що ти залишився сам. У тебе в житті, напевно, виникали ситуації, коли тобі хотілося побути на самоті. І це нормально!

Коли самотність зачіпає нас, ми починаємо відчувати себе одинокими і через це сумуємо. Кожен з нас може відчути себе самотнім, але ми знаємо, що можемо отримати компанію від наших батьків чи друзів, і скоро будемо відчувати себе краще. Ми можемо змінити наш настрій. Але тоді, коли ми відчуваємо, що потрапили у пастку нашої самотності, і з цим приходить відчуття безнадійності та відчаю – це стає реальною проблемою.

Почуття самотності може бути підсилено твоїм не правильним сприйняття того, що з тобою відбувається. Підлітки часто сприймають самотність так:

«Самотність – це ознака слабкості та незрілості».

«Зі мною щось не так якщо я почуваюсь самотнім. Це ж повинні бути найкращі роки мого життя».

« Я, напевно, такий один хто відчуває самотність».

Досліди психологів показують, що підлітки, які думають про самотність, як про слабкість часто зіштовхуються з такими проблемами:

Великі труднощі, у взятті на себе відповідальності, в самоствердженні, в представленні себе в компаніях, розмовах по телефону та на вечірках.

Труднощі в саморозкритті, та в спілкуванню з іншими людьми. Тенденція очікування того, що його відхилять.

Одинокі підлітки стверджують, що через самотність вони відчувають депресію, злість та те, що їх ніхто не розуміє. Вони можуть стати дуже критичними по відношенню до себе, чутливими до навколишніх обставин, почати жаліти себе або починають винити інших у своїх проблемах. Коли це починає відбуватися, підлітки тільки укорінюють свою самотність. Вони стають дуже збентеженими, втрачають мотивацію для спілкування та ізолюють себе від людей.

Інші підлітки навпаки стають дуже активними та нав’язливими у спілкуванні, не оцінюючи наслідки такої поведінки. Пізніше вони можуть відчути себе не задоволеними такими відносинами.

Як ми сприяємо нашому почуттю самотності?

Самотність – це пасивний стан. Іншими словами, якщо ми не проявляємо ніякої активності, для того, щоб змінити ситуацію ми можемо крутитися в циклі самотності. Ми сподіваємося, що це відчуття зникне, але цим ми тільки дозволяємо окутувати нас ще більше. Ми тримаємо самотність в собі, але заглиблювання у це почуття може призвести до депресії та відчуття безнадійності, що тільки погіршить стан.

Що робити з почуттям самотності?

По-перше, визнай, що ти відчуваєш самотність, не ховайся і не бреши самому собі. Щоб перестати відчувати себе самотнім, ми спочатку повинні визнати, що відчуваємо її. Іноді визнати це дуже складно. Тоді ми повинні виразити свої почуття у якомусь іншому вигляді. Ми можемо описати це у власному щоденнику, чи написати листа до уявного друга, намалювати картину, написати пісню.

Потрібно робити те, що дозволяє нам виразити свої власні почуття. Вираження власних почуттів заставляє нас помічати багато речей, які пов’язані з нашим почуттям самотності, це наш гнів, злість, невпевненість у собі. Ми почали б помічати, звідки виникають ці почуття, і як вони впливають на наше життя. Оскільки ми починаємо помічати деякі зв’язки, ми будемо в змозі почати робити зміни.

Ти повинен визнати, що самотність – це те, що можна змінити. Також ти повинен знати, що самотність це не тільки твоя проблема.

Відчуття самотності повинно сприйматися як індикатор якихось твоїх потреб, які ти ще не задовольнив.

Проаналізуй свої потреби. Твоя самотність може бути наслідком цілої низки потреб. Це може бути потреба у більш широкому колі друзів, чи потреба справжнього товариша. Можливо, у тебе є потреба зробити деякі речі тільки для себе.
Подумай про це та зроби висновки!

Схожі статті:

Майбутнє

teener — Sun, 08 Mar 2009 20:01:39 +0000

«Майбутнє — в сьогоденні, але майбутнє — і у минулому. Це ми створюємо його. Якщо воно нам не подобається, це наша провина»

Анатоль Франс

Сядь на хвилинку і подумай… що майбутнє означає для тебе?

Воно означає речі, які ще не визначені, які знаходять попереду на нашому шляху. Майбутнє – це все, що ми робимо з тим де ми зараз, тому що саме сьогодні ми визначаємо, як ми відповідаємо за сьогодні і визначаємо наше майбутнє. Хто творить майбутнє? Друже, це ми робимо самі, це всі рішення, які ми приймаємо зараз, які формують подій у майбутньому і визначають , яку роль ми відіграємо на цій планеті.

Перед тим, як ти почнеш хандрити про те, яке безнадійне життя, зупини себе і задумайся на хвилину – твоє майбутнє залежить від того де ти зараз чи куди ти йдеш? Розумієш різницю? Найкраще у майбутньому, те, що воно має майбутнє і воно наступає!

Наступного разу, коли тобі хтось почне казати, що майбутнє не має надії, скажи йому: «Замовкни!» Майбутнє без надії не майбутнє. Майбутнє – це надія!

Вір у себе та свою юність.

Не купуйся на безнадійність та розчарування, які весь час намагаються тебе вдарити… намагайся позбутися їх і починай думати про свої мрії, старання, надії,кохання, роботу, гроші про те, що стосується твого життя та буде його наповнювати.

Майбутнє настільки яскраве, наскільки ти його прагнеш зробити яскравим! У всіх нас є вогонь, який горить всередині нас. Вогонь може бути темним або світлим. Ми можемо допомогти один одному зробити цей вогонь яскравішим і це добре!

Отож… не здавайся на примхи долі, пам’ятай, все залежить тільки від тебе. Не дай своєму вогню згаснути!

Схожі статті:

Чому мене дівчата не кохають?

teener — Sun, 01 Mar 2009 21:54:40 +0000

Всі хлопці хочуть від дівчат тільки одного, правильно – спілкування. Проблема більшості хлопців у тому й полягає, що спілкуватися вони не вміють. Не вміють спілкуватися – не подобаються дівчатам.

Хтось легко знаходиться спільну мову з ким завгодно і вільно почувається у будь-якому товаристві. Таких людей називають «душа компанії». Більшість хлопців у великій компанії почуваються вкрай незатишно, а якщо там ще й дівчинка! Взагалі, наче води в рот понабирали.

Але жити якось потрібно і з дівчатами спілкуватися не тільки корисно, але ще й дуже приємно та цікаво. Скажи, чому ти втрачаєш дар мови, щойно опинившись у компанії з дівчатами? Основна причина – невпевненість. Отож потрібно з нею боротися, а почати можна хоча б з цього:

Частіше посміхайся!

Скажеш ти : «Скільки можна одне й те саме: посміхайся, посміхайся, а нема в мене настрою та й не хочу вести себе наче клоун!». Насправді ти помиляєшся, посмішка дуже дієва штука. Посміхаючись, ти надсилаєш оточуючим аж два повідомлення: перше – «Ви мені подобаєтесь», друге – «Щоб там не казали, а я таки чогось вартий!»

Крім того, психологи кажуть, це чудовий засіб подолання депресії, бо ж як можна і посміхатись, і журитись одночасно. Просто будь веселим і посміхайсь, і всі твої негаразди як рукою зніме.

Навчися піднімати собі настрій самотужки, послухай улюблену музику, пограй у якусь спортивну гру чи просто погуляй на свіжому повітрі. Не пам’ятаю хто це сказав, але цитата дуже доречна : «Якщо ти здатен завжди посміхатися життю, життя завжди посміхнеться тобі».

Візьми собі за правило щодня вступати у розмову хоча б з трьома незнайомими людьми. Спочатку щось запитуй чи пропонуй свою допомогу, якщо вона потрібна. « І нащо воно мені?» – спитаєш ти. А от нащо. По-перше, ти долаєш власну скутість, по-друге, вчися помічати у людях щось цікаве -це допомагає зближуватися з людьми.

Мистецтво слухати
Як ти слухаєш співрозмовника? Справді слухаєш чи чекаєш черги аби вставити свої п’ять копійок?

Скажи про свої почуття

Що робити, коли дівчина така ж мовчунка як і ти. От сидите ви поряд і якось аж ніяково, хоч під землю провалися. Тоді просто так і скажи, яка безглузда ситуація виходить , коли так сидіти і в мовчанку гратися. Це щире визнання допоможе позбутися напруги.

Коли ти – «не ти»

Уяви себе дуже комунікабельним хлопцем та спробуй поводитися відповідно. Насправді ти це те, що ти сам про себе думаєш, отож негайно змінюй про себе думку!
І на останок, не бійся кумедних ситуацій! Вміння посміятися над собою завжди цінилося і цінитиметься ще довго.

Схожі статті:

Як підвищити самооцінку?

teener — Mon, 16 Feb 2009 16:04:57 +0000

photo credit: Christina Welsh (Rin)

Як часто не досягаючи того, чого ти прагнув, ти знаходиш, що тобі просто трохи не вистачило впевненості в собі, ти просто розгубився, на тебе напав якийсь дивний параліч?

Це все синдром заниженої самооцінки. Через занижену самооцінку людина не може повноцінно спілкуватися, розвивати свій потенціал, її просто перестають помічати, вона завжди прагне чути схвалення через що нерідко стає іграшкою зовнішніх обставин.

Звідки ж береться ця занижена самооцінка?

Тут доречно згадати вислів відомого австрійського психоаналітика Альфреда Адлера: «Всі ми родом з дитинства».

«Як ти міг розбити цю тарілку, нічого довірити не можна!», «Невже ти не можеш розв’язати цей приклад, ну зовсім нероба!», « А ну зроби собі нормальну зачіску, а то схожий на динозавра якогось!». Такий тип батьківського виховання ні до чого доброго не доведе. Отож, батьки пам’ятайте : якщо весь час повторювати своєму чаду, що він нічого не знає, не вміє і в нього нічого не виходить, то ,можливо, ваша дитина в це повірить і тоді проблеми з самооцінкою їй гарантовані. Критикуйте сам вчинок, а не винуватця.

Хоча не тільки зовнішні чинники впливають на самооцінку, свою роль у формуванні та розвитку самооцінки також грає тип темпераменту. Сангвініки та флегматики, як правило, мають стабільну самооцінку, у холериків вона скаче то вниз то вгору, меланхоліки частіше за все страждають від заниженої самооцінки.

Як же підвищити свою самооцінку?

Пропоную тобі збірку практичних правил, використання яких допоможе тобі підвищити самооцінку та впевненість у собі.

1. Старайся занадто не демонструвати свою значимість. Внутрішня впевненість у собі не потребує «голосних» зовнішніх проявів. Якщо внутрішньо не відповідаєш тому образу, який намагаєшся демонструвати, ти будеш виглядати просто кумедно, і оточуючі люди одразу підсвідомо це зрозуміють. Самооцінка є лише показником того, як ти оцінюєш свої сили для досягнення тієї чи іншої мети. Люди оцінять цю якість без твоїх «натяків».

2. Пробач себе за всі невдачі та промахи та прийми себе таким яким ти є. Давня істина – полюби себе, а коли сам себе полюбиш тебе полюблять і всі інші. Винеси зі своїх невдач уроки і забудь про це. Не потрібно плакати над пролитим молоком, його не повернеш.

3. Будь у гармонії зі своїми думками. Ти повинен усвідомити, що у кожної людини, і у тебе є свій внутрішній світ. Твій внутрішній світ, без сумнівів, відрізняється від внутрішнього світу інших людей, тому що кожна людина індивідуальна. Чітко усвідом, що ти особистість і заслуговуєш на повагу та увагу оточуючих.

4. Постарайся звертати менше уваги на коментарі та поради сторонніх людей( звісно, крім тих кому довіряєш) та не залеж від думки оточуючих. Дуже часто ця думка суб’єктивна та неправильна, тому навіщо звертати на неї увагу?

5. Якщо тобі щось не зрозуміло не бійся запитати. Краще один раз здатися дурнем ніж весь час картати себе за те, що не знаєш відповіді. Не соромся висловити свою думку та свою точку зору. Давай поміркуємо логічно, що страшного може статися? На тебе впаде небо чи ти від цього помреш? Сумніваюсь, що це станеться. Ти просто весь час думаєш, що про тебе подумають інші, І не дай Боже, щось погане. Пам’ятай твоє життя в твоїх руках, інші не можуть керувати твоїми діями!

6. Ніколи не виправдовуйся. Чим більше ти виправдовуєшся тим більше відчуваєш невпевненість у собі. Якщо виникла така потреба, спокійно та впевнено поясни свій вчинок.

7. Досить бути завжди чимось незадоволеним. Більше оптимізму! Колекціонуй свої успіхи! Заведи окремий зошит і записуй туди все, що вважаєш своїм досягненням. Це може бути запис про те, що ти заставив себе встати зранку і зробити зарядку чи, що отримав гарну оцінку. Коли відчуєш невпевненість, просто почитай свій «Журнал Успіху». Це завжди допомагає!

8. Перестань порівнювати себе з іншими, це рідко допомагає для підвищення самооцінки. Порівнюй тільки себе сьогоднішнього з собою вчорашнім.

9. Запишись до тренажерного залу чи басейну чи якоїсь спортивної секції, краще з якогось єдиноборства. У сильному тілі – сильний дух.

10. Не відмовляй собі у спілкування. Спілкуйся, знайомся, заводь нових друзів. Будь комунікабельним!

І під кінець – головне дій! Постав собі якусь ціль! Дій рішуче і не озирайся назад, іди вперед, спали за собою всі мости, пам’ятай лише про свою головну мету і досягай її, а про самооцінку тобі вже не потрібно дубе хвилюватися вона і так буде досить висока.

Схожі статті:

Як перемогти свій страх?

teener — Tue, 27 Jan 2009 08:24:03 +0000

Всі люди інколи відчувають страх. Він може бути викликаний цілим набором різних чинників. Страх – це відчуття, яке ми відчуваємо коли знаходимось у якійсь небезпечній ситуації, незважаючи реальна небезпека чи уявна. Страх є ілюзією, яка будує свою власну реальність і яку ми часто сприймаємо за справжню дійсність. Коли людину охоплює страх вона несвідомо чи свідомо запускає у дію цілий ряд захисних механізмів, щоб уникнути страху, втекти від нього, замість того, щоб добренько все обдумати.

Якщо це про тебе, то ти, напевно, погодишся з тим, що ти зовсім не намагаєшся протистояти своїм страхам, тому що вони «лякають» тебе.

Страх руйнує нас таким чином. Він має владу керувати твоїми думками і переконувати тебе, що ти не можеш протистояти йому. Я не хочу перетворювати розповідь у якусь страшилку про те, як «щось» керує твоїми діями та поведінкою, нагадує сюжет якогось голлівудського фільму жахів, але саме так страх діє на більшість людей.

Він може проявлятися у багатьох речах. Це не нормально коли твоє життя контролює страх, це не твій шлях. Ти можеш керувати своїми страхами.

Які страхи діють на мене?

Притаманний страх

Вроджений страх

Набутий страх

Маніакальний страх

Притаманний страх – це страх, який змушує тебе бути обережним. Це здоровий та цілком нормальний страх. Уяви, що ти їдеш на велосипеді з дуже великою швидкістю. Вітер свистить у вухах, у крові грає адреналін, ти продовжуєш набирати швидкість, але раптом випадково наїхав на якийсь камінець, який лежав на дорозі, кермо трохи повело, ти трохи втратив контроль над велосипедом – це викликало спалах страху, який твій мозок сприймає, як сигнал, що потрібно зменшити швидкість, тому що дуже швидка їзда може призвести до падіння. Твої дії це здоровий глузд.

Вроджений страх – страх, який був з твого народження. Наприклад, деякі люди бояться змій та птахів. Існує навіть страх перед науковими термінами. Більшість людей не можуть пояснити причини цих страхів, це знаходиться на підсвідомому рівні. Цих страхів можна позбутися, але потрібен індивідуальний та обережний підхід.

Набутий страх – страх, який був набутий протягом деякого часу розвитку особистості. Візьмемо якусь ситуацію. Нехай на уроці фізкультури ти повен здати норматив – лазіння по канату, але ти вважаєш, що в тебе не вийде і взагалі ти ніколи не любив лазити по канату. «І навіщо воно мені ,- думаєш ти ,- я не вмію лазити і не хочу цього, а от ще дівчата будуть дивитися, ні, краще скажу вчителю, що в мене болить рука». В тебе може виникнути страх перед цією ситуацією, тому що ти вже зосередився на тому, що ти погано лазиш по канату, ти починаєш думати про те що подумають інші, придумуєш шляхи «втечі». Це набутий страх. У майбутньому він може проявитися у інших ситуаціях, але його природа буде одна, ти будеш боятися того, що в тебе не виходить. Цей страх відіб’є, навіть, думку про те, що трохи практики та віри в себе можуть вирішити ці проблеми. Якщо ти даси собі шанс та поставиш мету, то з практикою ти позбудешся цього страху.

Маніакальний страх – це найсильніший страх, який тримає людину в своїй владі, і рахується клінічним випадком. Щоб позбутися цього страху потрібен час та правильна і компетентна допомога професіоналів.

Пам’ятай, страхи можуть бути забуті.

Страх змушує постійно думати: що буде якщо?

Що буде якщо … Я не здам іспитів та не вступлю до Університету?
Що буде якщо… Я не зможу знайти роботу?
Що буде якщо… Я не знайду справжнього друга?
Що буде якщо… Я залишусь один?

Це боляче. Якщо ми будемо питати себе «Що буде якщо…?» у кожній окремій ситуації нашого життя, то ми будемо отримувати стільки неймовірних сценаріїв розвитку подій, що тільки спантеличить нас . Ми закінчили б тим, що нічого б не робили з власним життям. Це негативна спіраль, яка рухається по колу вниз і ти не повинен піддаватися цим негативним та руйнівним думкам.

Страх заважає нам розвивати свій потенціал. Страх скаже тобі відкласти те, що ти планував зробити сьогодні на завтра або на наступний тиждень або назавжди. Страх не хоче , щоб ти досяг успіху. Страх знайде багато причин, через які ти не зможеш зробити те, що запланував. Страх скаже тобі, що ти програв.

Але це брехня! Не вір в це! Страх змушує нас ховатися від нас самих та від інших, він ховає від нас реальність. Страх – це перша причина наших від говірок та виправдань перед самим собою. Він заважає нам бачити ясно, він дезорієнтує, він паралізує.

Це заважає твоєму росту як особистості і негативно впливає на самооцінку та оцінку інших людей. Це безглуздий страх.

Як же я можу перемогти свій страх?

Ти можеш перемогти свій страх!

Головне правильно зрозуміти проблему. Вона полягає в тому, що більшість людей, коли вони стикаються зі страхом, просто тікають або намагаються уникати ситуацій, яких вони бояться. Наче страуси, вони ховають свої голови в пісок і наївно вважають, що якщо вони втечуть чи сховаються, то страх зникне сам по собі.

Але це не так!

Страх завжди знаходиться всередині нас. Якщо ти зможеш глянути страху прямо у вічі, то це означає, що ти маєш ресурси та сили, щоб керувати будь-якою ситуацією. Ти збагачуєшся знаннями, починаючи краще розуміти себе.

Подивися страху у вічі , і ти зрозумієш, що причина страху – невігластво і не віра у самого себе та власні сили. Ти можеш почати долати свій страх знищуючи ці недоліки. Так як ти будуєш нову базу, починаєш пізнавати та розуміти причину своїх страхів, вони почнуть зникати, оскільки не зможуть більше паралізувати твою свідомість.

Не тікай! Протидій і борися зі страхом, це зробить тебе сильнішим та змінить твій погляд на життя на більш позитивний.

Схожі статті:

Це нормально сказати «Ні»

teener — Sun, 25 Jan 2009 15:40:42 +0000

Давай уявимо конкретну ситуацію…

Тобі 17 років. Ось всі події, які трапилися з тобою сьогодні! Добре?

Твій друг попросив у тебе на вихідні твій mp3- плеєр, і ти погодився (хоча не хотів).

У неділю вранці ти домовився з друзями піти у кіно, але у школі тебе просять прийти у неділю, щоб зробити стіннівку до Дня Математики (ти погоджуєшся, хоча не хотів це робити).

Телефонував однокласник і хотів поговорити про матеріал по історії, який йому потрібно підготувати. Ти погоджуєшся. Це займає годину твого часу.

У тебе є шкільна робота, на яку тобі потрібно, щонайменше 3 години. Для виконання тобі потрібен Інтернет. Але вдома, якісь проблеми з Інтернет з’єднанням , і ти вимушений їхати на автобусі до міської бібліотеки. І так далі…

Знайома картина? Завжди казати «Так» може стати звичкою. Є хороші звички, а є не дуже і звичка завжди відповідати «Так» належить саме до тих, без яких можна і обійтися. Завжди відповідати «Так» може нашкодити тобі.

Іноді ми повинні відповісти «Ні».

Так само, як сказати НІ наркотикам, НІ алкоголю. Ми повинні знати свою межу і бути готовими притримуватися її. Скажи «Ні» і розумій це! Якщо щось за межами границь, які ти встановив собі сам, будь готовий сказати «Ні» і май це на думці!

Але як сказати «Ні»?

Всі ми опиняємося у ситуаціях коли знаємо, що повинні сказати «Ні», і все ж таки ми не знаємо, як це зробити, тому що ми хвилюємося про поведінку інших людей. В більшості ситуацій ти завжди кажеш «Так», хоча глибоко у душі хочеш сказати «Ні». Ти хвилюєшся, що можеш зіпсувати стосунки з іншою людиною, якщо не даси згоди.

Ти, як і багато інших людей, можеш відчувати свою провину через те, що ти сказав «Ні». Таким чином все закінчується тим, що ти відчуваєш себе відповідальним за почуття іншої людини, мовби її щастя залежить від твоєї згоди.

Але не забувай, всі ми відповідальні лише за свої власні почуття. Ніхто більше не може мати такої відповідальності крім тебе. І коли ти весь час кажеш «Так», люди звикнуть до того, що ти зі всім погоджуєшся. Ти не дозволяєш цим людям брати відповідальність за свої власні почуття.

Обдумай ретельно ситуації, на які ти погодився недавно. Ти вважаєш, що через те, що ти сказав «Ні», коли у тебе попросили твій плеєр, дружба зруйнується? Так? Ну тоді, це була не дружба.

Це добре бути корисним, уважним та охочим допомогти, але є велика межа, між бути корисним і бути використаним. Невже ти хочеш відчувати себе, наче ганчірка для миття підлоги?

Все ж більша частина з нас вважає, що якщо ми відповіли «Ні», це означає, що до нас вже не можна звернутися за допомогою. Цим ми створюємо негативну залежність в наших стосунках з іншими людьми, що не є нормальним. Здорові стосунки – це коли ти можеш бути відкритими та чесними , бути щирим про свої почуття і знати, що інша людина приймає це.

Також важливо знати, що ти не оцінюєшся і можеш бути РЕАЛЬНИМ у стосунках з людьми. Такі стосунки дійсно базуються на дружбі, а не на тому чи скажеш ти «Так», всякий раз, коли тебе щось попросять, в такому разі ти будеш відчувати себе пригніченим та «контрольованим» іншою людиною.
Ти можеш це змінити!

Як навчитися казати «ні» коли це потрібно?

Зміни почнуться коли ти зрозумієш, чому ти так часто відповідаєш на все «Так», що змушує тебе це робити?

Зроби список з недавніх ситуацій де ти відповів «Так» і «Ні». Спитай себе , що тебе змусило відповісти «Так», коли ти насправді цього не хотів. Переоціни свої відповіді і подивись реально, як би ти міг сказати «Ні», коли це потрібно і проаналізуй наслідки. Ти зрозумієш, що відповідь «Ні» була б прийнята іншою людиною і ваші стосунки не були б зіпсовані.

Як говорити «ні» на практиці?

Є два типи комунікації між людьми. Усна (розмовна) і не усна комунікація (жести та мова тіла).
Коли ти відчуваєш, що мусиш сказати «Ні» і готовий це зробити – говори і розумій це. Говори це спокійно, в твоєму голосі повинен звучати повний контроль над собою і ситуацією. Твої жести повинні відповідати тону твого голосу. Дивися людині в очі і не відводь погляд.

Можливо, це буде для тебе трохи важким перші пару раз, тому що ти ламаєш звичку, яку ти сформував на протязі деякого часу. Це займе час.
Ти можеш тренувати свою усну і не усну комунікацію вдома доти, доки не почнеш відчувати себе повністю комфортно.

Що якщо я кажу «ні», а інша людина мене не слухає?

Якщо ти сказав «Ні», а людина, якій це адресовано не звертає на це уваги та не слухає, просто заяви йому ще раз , що ти незгодний і «Ні» це в кінці кінців – «Ні» подобається це йому чи ні. Ти маєш казати те, що насправді думаєш, і інша людина повинна поважати твої слова і почуття.

Якщо вони тебе не слухають, значить вони тебе не поважають, і в цій ситуації ти повинен зрозуміти, що ж відбувається. Покажи, що твоє «Ні» означає «Ні», а не навпаки. Не йди на компроміси. Це твоє життя. Твій вибір. Якщо комусь це не подобається, то вони дізнаються, що ти говориш те ,що думаєш і думаєш те, що говориш, і це потрібно прийняти, інакше ваші стосунки не будуть ґрунтуватися на довірі та повазі, а якщо цього нема, то чи потрібні тобі такі друзі взагалі?

Нормально, коли люди розуміють, що твоє «Ні» означає «Ні», а «Так» означає «Так».

Не забувай казати «Так» коли це потрібно.

Ми часто чуємо, що ми ростемо і маємо бути уважними до інших, маємо допомагати людям. Важливо зрозуміти, що є здорова егоїстична поведінка, тобто цілком нормальна та правильна. Ти маєш право казати «Ні» і не відчувати при цьому якоїсь провини.

Оскільки ти проявляєш увагу до себе та своїх почуттів, ти будеш мати набагато більше бажання відповісти «Так» в інших випадках, і ти будеш казати це тому що ти цього хочеш, а не через якісь обставини.