Це нормально сказати «Ні»

Дата: Січень 25th, 2009 Автор:teener, Рубрика: Друзі, Психологія, Спілкування.

Давай уявимо конкретну ситуацію…

Тобі 17 років. Ось всі події, які трапилися з тобою сьогодні! Добре?

Твій друг попросив у тебе на вихідні твій mp3- плеєр, і ти погодився (хоча не хотів).

У неділю вранці ти домовився з друзями піти у кіно, але у школі тебе просять прийти у неділю, щоб зробити стіннівку до Дня Математики (ти погоджуєшся, хоча не хотів це робити).

Телефонував однокласник і хотів поговорити про матеріал по історії, який йому потрібно підготувати. Ти погоджуєшся. Це займає годину твого часу.

У тебе є шкільна робота, на яку тобі потрібно, щонайменше 3 години. Для виконання тобі потрібен Інтернет. Але вдома, якісь проблеми з Інтернет з’єднанням , і ти вимушений їхати на автобусі до міської бібліотеки. І так далі…

Знайома картина?  Завжди казати «Так» може стати звичкою. Є хороші звички, а є не дуже і звичка завжди відповідати «Так» належить саме до тих, без яких можна і обійтися. Завжди відповідати «Так» може нашкодити тобі.

Іноді ми повинні відповісти «Ні».

Так само, як сказати НІ наркотикам, НІ алкоголю. Ми повинні знати свою межу і бути готовими притримуватися її. Скажи «Ні» і розумій це! Якщо щось за межами границь, які ти встановив собі сам, будь готовий сказати «Ні» і май це на думці!

Але як сказати «Ні»?

Всі ми опиняємося у ситуаціях коли знаємо, що повинні сказати «Ні», і все ж таки ми не знаємо, як це зробити, тому що ми хвилюємося про поведінку інших людей. В більшості ситуацій ти завжди кажеш «Так», хоча глибоко у душі хочеш сказати «Ні». Ти хвилюєшся, що можеш зіпсувати стосунки з іншою людиною, якщо не даси згоди.

Ти, як і багато інших людей, можеш відчувати свою провину через те, що ти сказав «Ні». Таким чином все закінчується тим, що ти відчуваєш себе відповідальним за почуття іншої людини, мовби її щастя залежить від твоєї згоди.

Але не забувай, всі ми відповідальні лише за свої власні почуття. Ніхто більше не може мати такої відповідальності крім тебе. І коли ти весь час кажеш «Так», люди звикнуть до того, що ти зі всім погоджуєшся. Ти не дозволяєш цим людям брати відповідальність за свої власні почуття.

Обдумай ретельно ситуації, на які ти погодився недавно. Ти вважаєш, що через те, що ти сказав «Ні», коли у тебе попросили твій плеєр, дружба зруйнується?  Так?  Ну тоді, це була не дружба.

Це добре бути корисним, уважним та охочим допомогти, але є велика межа, між бути корисним і бути використаним. Невже ти хочеш відчувати себе, наче ганчірка для миття підлоги? (далі…)

Сподобалась стаття? Підпишись на оновлення через RSS або E-mail.
Що таке RSS?

1 коментар

Чому виникають протистояння з батьками?

Дата: Січень 25th, 2009 Автор:teener, Рубрика: Батьки, Психологія, Школа виживання.

Одяг, який ти носиш. Їжу, яку ти їси. Місця де ти гуляєш. Люди з якими ти спілкуєшся. Колір шпалер у твоїй кімнаті. Година о котрій потрібно іти спати.

Ти питаєш, як це все пов’язано між собою? Це лише декілька прикладів речей, які твої батьки контролювали, коли ти був дитиною. Коли ти був ще зовсім маленьким у тебе ще не було стійкої думки, що добре, а що погано, що корисно, а що не дуже. Твої батьки приймали за тебе більшість рішень, починаючи, з того що в тебе буде на сніданок, і закінчуючи тим о котрій годині ти повинен бути у ліжку. І це добре – тому що діти потребують цього захисту та допомоги, тому що вони , ще не досягли того віку, коли можуть вже без проблем про себе піклуватися та приймати рішення.

Але ти ростеш і стаєш підлітком. У тебе розвивається свій власний світогляд, який не завжди співпадає з поглядами батьків. І це нормально, коли підліток має свої власні погляди та думки. У тебе формуються свої пріоритети та цінності. Це готує тебе до дорослого життя.

Твоїм батькам може бути важко пристосовуватися до того, як ти міняєшся і перетворюєшся у людину, яка вже може самостійно приймати рішення і має свій власний погляд. Ні, батьки радіють, що ти мужнієш, стаєш самостійним, просто вони сприймають тебе ще як дитину, про яку вони піклувалися і ростили, і за яку у дитинстві приймали більшість рішень.

У більшості сімей саме це «регулювання» і викликає це протистояння між батьками та підлітками. Ти хочеш розклеїти свою кімнату постерами своїх кумирів, а вони не розуміють навіщо псувати інтер’єр кімнати, ти любиш слухати гучну музику, а батьки тільки і кажуть: « Зроби тихіше, як таке можна взагалі слухати?!». (далі…)

1 коментар

5 способів боротьби з депресією

Дата: Січень 25th, 2009 Автор:teener, Рубрика: Психологія.

Якщо ти відчуваєш себе пригніченим, то краще щось з цим робити – депресія сама по собі не зникне. Не забувай, що ти завжди можеш щось зробити для боротьби і твій успіх залежить тільки від тебе. Ось 5 речей, виконання, яких може тобі допомогти забути про депресію.

1. Займися спортом. Виділи протягом дня пів години для заняття якимось спортом. Ти можеш зранку виконувати зарядку чи бігати, можливо кататися на велосипеді, можеш записатися до басейну вибір залежить тільки від тебе. Я розумію, ти відчуваєш себе пригніченим, і не виникає бажання проявляти бодай якусь активність. Але ти повинен себе примусити це зробити (попроси друга займатися з тобою, якщо тобі потрібна якась спортивна мотивація). Не пройде і тижня, як ти відчуєш зміни у своєму настрої.

2. Зміни свій раціон. Депресія може зачепити твій апетит. У декого апетит пропаде взагалі, що навіть дивитися на їжу не буде хотітися, а інший буде їсти все, що тільки знайде у своєму холодильнику. Якщо депресія вплинула на твій апетит, ти повинен подумати про свій раціон. Внеси до свого щоденного раціону більше свіжих фруктів та овочів. Це позитивно вплине на твоє самопочуття.

3. Зрозумій свої проблеми, але не зациклюйся на них. Спробуй проаналізувати всі ситуації, які призвели до твоєї депресії. Коли ти знаєш, що змушує тебе почуватися пригніченим і чому, поговори про це з близькою тобі людиною. Щира розмова – це спосіб випустити почуття на волю і відчути, що тебе розуміють та підтримують. Якщо в тебе не має такої людини, то вилий свої думки та переживання на папері, це також дієво!
Звільнивши себе від тиску негативних думок, зверни свою увагу на щось позитивне. Починай діяти, щоб вирішити проблему. Звернися до когось за допомогою чи порадою. Зрозумій, що ти не сам на сам зі своїми негараздами, є люди , які можуть тобі допомогти і ти повинен, це ясно розуміти. Відчуття зв’язаності з друзями та родиною дуже полегшить твій стан. (далі…)

2 коментаря

Залежність від комп’ютерних ігор

Дата: Січень 25th, 2009 Автор:teener, Рубрика: Здоров'я, Психологія.

«Цей світ чудовий, але не забути б мені повернутися»
Брати Стругацькі

Мова сьогодні піде про віртуальний світ комп’ютерних іграшок та відео забавок, які можуть заманити гравця до цілком реальної пастки.

Коли під загрозою опиняється все: навчання, відносини з батьками, друзями.

Термін «комп’ютерна залежність» вперше був використаний в 1990 році. Психологи її класифікують, як форму емоційної «наркоманії». Для залежного підлітка стає важливим не результат гри, а її процес, у якому він втрачає контроль над часом.

Факти свідчать, що більшість 16-18 літніх юнаків, які мають доступ до Інтернету та грають у он-лайн ігри, місяцями, а то й роками не виходять з дому!  Один хлопець звернувся до психіатрів з проханням надати йому інвалідність через агорафобію (страх перед відкритим простором). Ніяких відхилень у нього не знайшли, але дізналися, що він просто не міг відірватися від улюбленої гри.

Психологи виділяють такі стадії залежності:

Стадія легкого захоплення. Коли людина один чи кілька разів пограла у рольову комп’ютерну гру, вона входить у смак, їй починає подобатися комп’ютерна графіка, звук, сам факт імітації реального життя чи якихось фантастичних сюжетів.

Стадія захоплення. Фактором, що свідчить про перехід людини на цю стадію формування залежності, є поява в ієрархії потреб нової потреби — грати в комп’ютерні ігри. Гра в комп’ютерні ігри на цьому етапі має систематичний характер. Якщо людина немає постійного доступу до комп’ютера, можливі досить активні дії з усунення цієї перешкоди.

Стадія залежності. Залежність може оформлятися в одній з двох форм: соціалізованій та індивідуалізованій. Соціалізована форма ігрової залежності відрізняється підтримкою соціальних контактів із соціумом (хоча переважно з такими ж ігровими фанатами). Ці гравці люблять грати за допомогою комп’ютерної мережі один з одним. Ця форма залежності менш згубна для психіки, ніж індивідуалізована форма. Людина не відривається від соціуму, не усамітнюється в собі.

Давай проаналізуємо. Чи може підліток, для якого гра стала самоціллю та сенсом буття, розвиватися, як гармонійна особистість, реалізувати свої здібності?  Треба розуміти, що залежність у будь-якій формі – це рух по замкнутому колу, де немає розвитку.

Щоб вияснити, чи захоплення грою це лише хобі чи уже патологія, треба проаналізувати поведінку гравця. (далі…)

5 коментарів

Як ти реагуєш на образи?..

Дата: Січень 25th, 2009 Автор:teener, Рубрика: Психологія, Школа виживання.

Скажи у твоєму житті були випадки. Коли через невміння ображатися (чи навпаки) у тебе виникали проблеми? Якщо ні, то я тебе вітаю, можеш дійсно гордитися собою. Бо загальна картина кажуть психологи, виглядає зовсім не так. Ось чому пропоную розглянути цю проблему більш детально.

Уяви, що перед тобою чотири геометричних фігури: коло, квадрат, ромб і трикутник. Вибери собі ту, яка тобі найбільше подобається.

Є на світі категорія людей, для яких пробачити всі образи – звична справа. Точніше, не стільки пробачати, скільки просто їх не помічати. Це ті, хто у нашому тесті вибрав коло. Головна біда таких людей – слабкий характер. Вони ладні на які завгодно поступки, аби тільки ні з ким не сваритися чи побитися. І дарма! Так справа не гарна, але ж усім догодити неможливо! Бо якщо конфліктна ситуація не випливає на поверхню, це геть не означає, що вона розв ’язується сама собою. Тебе навмисно образили, а ти промовчав? Що ж готуйся до більших образ. І не сподівайся, що вони обминуть твою неконфліктну особу!

Люди цього не розуміють – і не тільки ускладнюють стосунки з оточуючими, а й виставляють напоказ свої слабкі місця. Найчастіший результат такої поведінки – психози та нервові зриви при повному нерозумінні своєї провини. Так от до чого я веду. Аби в житті не виникало подібних негараздів, треба вміти знайти в собі сили, щоб показати свою… образу. Можливо, це звучить трохи смішно, але повір мені, це просто необхідно, якщо ти хочеш, щоб люди тебе поважали.

Ті, хто вибрав квадрат, відзначаються стриманою вдачею. Вони прекрасно розуміють, де потрібно образитися, а де можна удати, ніби нічого не сталося. Їхня самооцінка відповідає дійсності, вони знають, що їм під силу, а що ні. Єдина серйозна вада людей «квадратів» – надмірна готовність жертвувати гордістю заради поставленої мети.

Розглянемо третю категорію хлопчаків – тих, які вибрали ромб. Ці підлітки мають легку вдачу, таку, що подекуди це переходить у звичайну легковажність. Вони товариські, та легко ображаються, проте образ не пам’ятають взагалі. Через цю особливість психіки прийнято вважати, що вони легко захоплюються і не мають сталих переконань, хоча це не завжди так, багато чого залежить від виховання. Таких людей люблять, але можуть не сприймати всерйоз. Причиною того, є та сама легкість, з якою вони забувають образи. Якщо ти вибрав ромб, тобі не зашкодить розібратися з собою, усвідомити свої недоліки і переваги, щоб потрібної миті вміти одне виставити напоказ, а інше приховати.

Легко стримують свої емоції ті хто вибрав ромб або квадрат, любителям кола, це робити трохи важче, а найважче доводиться тим, хто вибрав трикутник. У них дуже вразливе самолюбство і – як наслідок – надмірна образливість. Такі кожне слово починають розглядати з усіх боків і, самі того не бажаючи, починають знаходити у чужій мові та жестах неіснуючі натяки та підступи. Отут і виникають сварки на рівному місті, коли оточуючі, навіть, не розуміючи, що сталося, вимушені вже стримувати агресію «трикутників». Штука в тому, що образливі люди дуже вимогливі до себе. Вони весь час порівнюють себе з іншими, оцінюють риси своєї вдачі. Крім того, їм постійно здається, що й інші весь час їх оцінюють, тому, як наслідок сприймають чужі репліки зовсім інакше, ніж ті хто їх каже.

Стосунки між людьми будуються на багатьох речах, у тому числі на довірі та повазі. Тому така порада: не бійся ображатися, проявляй свій характер, якщо цього вимагають обставини. Але і пробачати теж потрібно вміти, не живемо ж ми на безлюдному острові.

3 коментаря