teenbloog » Саморозвиток

Коли «з вух йде пар» або як впоратися з власним гнівом?

teener — Sat, 20 Feb 2010 18:58:35 +0000

Ти загубив контроль над собою і дивуєшся чому це сталося? У тебе були дні коли ти відчував дуже сильну злість на когось чи гнівався через якісь обставини, через що мав неприємності та відчував себе погано?

Причиною цього може бути твоє тіло, яке зараз активно перебудовується. Усі ті гормони про, які ти так часто чув, впливають на твій настрій та емоції. Також це може бути викликано стресом. Люди, які знаходяться під великим тиском та часто відчувають нервове навантаження набагато частіше можуть втрачати контроль над своїми емоціями та ставати агресивними. Твоя особистість та твій характер також мають свою роль. Якщо ти імпульсивна людина, та завжди гостро переживаєш свої емоції, ти більш схильний до агресивності ніж інші люди. Також це може бути частиною твоєї моделі поведінки. Тобто, можливо, у тебе в сім’ї є люди, які часто вибухають від емоцій, коли вони розлючені чи злі на когось, а ми дуже часто, хочемо цього чи ні, схожі на своїх батьків.

Не має значення, що є основною причиною твоєї агресивності одна річ є незаперечною, ти та і всі ми іноді відчуваємо різкий спалах ненависті чи гніву та починаємо вести себе агресивно. Злість це нормальна емоція, і нема нічого дурного в тому, що ми іноді гніваємося, має значення те як ми поводимося та як керуємо цим, якщо взагалі керуємо.

Інструменти для керування дратівливістю: самосвідомість та самоконтроль

Гнів - це дуже сильна емоція, тому керувати ним досить важка задача. Потрібно мати велике самовладання та самоконтроль. Ці навички потребують часу для розвивання.

Самосвідомість: це спроможність зрозуміти, що ти відчуваєш і про що думаєш та чому. Маленькі діти, ще не усвідомлюють, що вони відчувають, вони це проявляють тільки у своїй поведінці. Саме тому вони часто кричать та плачуть чи махають руками, коли роздратовані.

Підлітки чітко усвідомлюють свої почуття, вони мають чітко сформовану самосвідомість. Тому коли та відчуваєш гнів, потрібен лише момент для того щоб усвідомити, що ти думаєш та відчуваєш.

Самоконтроль: це всі твої роздуми про ситуацію до того, як ти почнеш діяти. Це займає лише пару секунд чи хвилин між тим як ти відчув сильну емоцію і відреагував на неї.

Разом самосвідомість та самоконтроль дають тобі більший вибір дій реагування, коли ти відчуваєш такі сильні емоції як гнів та роздратування.

Бути готовим до змін

Рішення мати контроль над своїм гнівом, замість того, щоб завжди невпинно піддаватися йому, означає добре переглянути моделі поведінки, якими ти керувався коли був не в собі.

Ти підвищуєш голос, не контролюєш свої рухи, можеш говорити непристойні слова та ображати людей чи взагалі відразу кидаєшся у бійку або кидаєшся чимось у інших людей?

Для більшості людей хто має запальний характер, така реакція, яка була описана вище, це зовсім не те, що вони насправді хочуть. Пізніше вони соромляться своєї поведінки і думають, що насправді вона не відображає їх прагнень та цілей, а є лише хвилинним емоційним спалахом.

Кожен може змінитися потрібно мати лише бажання. Якщо ти хочеш щось змінити у своїй поведінці під час гніву, думає про те, що ти з цього отримаєш. Ти станеш себе більше поважати? Ти будеш отримувати більше поваги від інших людей? Ти не будеш так часто відчувати себе роздратованим та розчарованим в чомусь? Ти отримаєш більш спокійне життя?

Запам’ятай чому саме ти хочеш змін у собі, це дуже тобі допоможе. Також нагадуй собі, що зміни потребують часу, практики та терпіння. Ти не змінишся відразу. Керування своїм гнівом – це розвиток нових навичок та вмінь. Як з будь якою з навичок, як гра в футбол чи вміння грати на піаніно, потрібно весь час практикуватися та вдосконалюватися.

5 кроків, які допоможуть тобі керувати своїм гнівом

Якщо щось змусило тебе відчувати гнів, то цей підхід допоможе тобі керувати своєю реакцією на події. Цей підхід заставляє тебе розв’язати проблему, тому, що все починається саме з проблеми – ти починаєш страшенно гніватися. Далі ти зважуєш свої рішення і вирішуєш, що ж ти будеш робити.

Кожен крок включає завдання собі кількох запитань, потім відповідь на них, яка базується на своїй специфічній ситуації, вирішує вектор твоїх дій. Розглянемо приклад, ти запланував піти з друзями в кіно, але твої батьки заставляють тебе спершу прибрати свою кімнату. Ти починаєш сердитися…

Ось, що потрібно зробити:

1. Встанови в чому проблема (самосвідомість).

Запитай себе: Через що я сердитий? Що я відчуваю і чому? Ти можеш це зробити подумки чи вголос, але головне, що відповідь повинна бути чіткою та прозорою. Наприклад: «Я сердитий через те, що батьки не відпускають мене з друзями у кіно поки, я не приберу свою кімнату. Це несправедливо!» Ти відчуваєш злість, ти гніваєшся через те, що ти не зможеш піти на новий фільм.

Візьми до уваги, що це не те саме, що сказати, «Батьки несправедливі до мене». Це твердження не проясняє проблему (те що ти не можеш піти у кіно доки не прибереш кімнату).

2. Думай про потенційні шляхи вирішення проблеми перед тим як відреагувати (самоконтроль).

Це те місце, де ти повинен зупинитися на хвилинку та дати собі час для того, щоб впоратися зі своїм гнівом. Також ти повинен думати, як ти відреагуєш на ситуацію, але поки не переходячи до справи.

Запитай себе: Що я можу зробити? Думай принаймні про три речі. Наприклад, в цій ситуації ти можеш міркувати так:

a) Я можу закатити істерику та підняти на вуха весь будинок.
b) Я можу швиденько прибрати кімнату, а потім спитати дозволу, щоб піти у кіно.
c) Я можу просто втекти не спитавши дозволу.

3. Розглянь наслідки кожного з твоїх рішень (обдумай їх).

Тут ти повинен визначити наслідки кожної з твоїх можливих дій.

Запитай себе: Як будуть розвиватися події, в залежності від того, який варіaнт дій буде обраний? Наприклад:

a)Серйозна сварка з батьками додасть тобі, ще більше проблем.
b) Щоб прибрати кімнату потрібен час, але все таки це дозволить піти в кіно, хоча скоріш за все ти трохи запізнишся, тому треба точно розрахувати час.
c) Ти можеш вирішити втекти тільки, якщо будеш дійсно сильно розлючений. Цей вибір дозволить тобі вчасно піти в кіно, але коли ти повернешся навряд тебе погладять по голівці, а про прогулянки з друзями взагалі можна буде забути.

4. Прийми рішення (реалізуй один з варіантів своїх роздумів).
Тут ти повинен зробити якусь дію, відреагувати фізично в залежності від свого вибору, тобто підняти крик, просто прибрати та піти чи втекти нікого не спитавши.

Запитай себе: Який варіант найкращий? Обміркувавши всі варіанти та зваживши всі “за” і “проти” час діяти.

5. Слідкуй за своїм прогресом.

Після того, як ситуація буде вичерпана, витрать кілька хвилин та проаналізуй свої успіхи.

Запитай себе: Як я вчинив? Чи все відбулося так як я і очікував? А якщо ні, то чому? Чи задоволений я своїм вибором? Обміркувати як все пройшло, це дуже важливий крок. Це допоможе тобі краще зрозуміти самого себе та дізнатися які моделі поведінки працюють краще у різних ситуаціях.

Якщо ти був задоволений своєю реакцією у стресовій ситуація та твої дії були зваженими ти принесли тобі потрібний результат, можеш себе привіти! Хороша робота! Якщо ні, то повернися на ці 5 кроків назад та повтори цей шлях ще раз, щоб навчитися на своїх можливих помилках.

Ці 5 кроків дуже здаються досить простими, але це тільки коли ти спокійно все обмірковуєш, коли ти будеш розлючений, що аж буде “йти пар з вух”, буде дуже важко зосередитися та послідовно зробити кожен з цих 5 кроків. Вихід тільки один практика, практика, практика.

Гнів це дуже сильна емоція. Вчитися як мати справу з власною агресією , не втрачаючи контролю, є однією зі сходинок на шляху до того, щоб стати більш зрілою та впевненою особистістю. Це потребує трохи зусилля, трохи практики та трохи терпіння, але якщо ти цього хочеш, я знаю у тебе все вийде.

Схожі статті:

5 порад тому хто хоче досягти своєї мети

teener — Sat, 19 Dec 2009 13:17:36 +0000

photo credit: P.A

Кожен день ми ставимо перед собою якісь цілі, та намагаємося їх досягти. Ось вчора я сказав собі, що буду ходити на тренування до басейну 3 рази на тиждень, а раніше, що обов’язково запишуся на заняття по фортепіано. Ще я хочу мати 10 балів з математики та навчитися кататися на ковзанах. Але як кажуть у народі «Хотіти не шкідливо!».

Як часто ми не досягаємо цілей, які ставимо перед собою? І що ж нам заважає їх досягати? Невпевненість у собі, лінь, слабка сила волі, характер, навколишні обставини?

Насправді, існує багато різних причин, але найчастіше ми використовуємо їх скоріш для своїх же відговірок перед самими собою, а не для аналізування ситуації. Тому пропоную розглянути декілька практичних порад, які чітко кажуть, що потрібно робити.

Ці практичні рекомендації допоможуть тобі ставити перед собою конкретні цілі та досягати їх.

Реалістичні цілі працюють краще всього. Це означає, що перед собою потрібно ставити цілі, які ти можеш реально досягти, тобто ти сам віриш в те, що ти це зробиш, бо знаєш, що саме потрібно зробити. Наприклад, сказати собі: «Сьогодні я відпрацюю пенальті, а завтра попрацюю над грою в пас та прискоренням» – це набагато більше для досягнення цілі, ніж просто сказати «Я хочу добре грати у футбол».

Тим паче реалістичних та конкретних цілей легше дотримуватися, тому що ти бачиш рамки свого завдання і можеш точно відповісти на питання: «Чи зробив я сьогодні все для того, щоб наблизитися до своєї мети?»

Для результату потрібен час. Для того щоб відчути якісь зміни потрібен час. Можливо це займе кілька місяців, а може і більше. Це тому що нашому мозку потрібен час для того, щоб звикнути до нової ідеї чи плану для досягнення цілі та й швидкі результати бувають дуже рідко. Потрібно запастися терпінням та просто працювати та отримувати від цього задоволення.

Повторюй ціль. Повторюй свою мету кожного ранку для того, щоб нагадати собі, чого ти хочеш, і що повинен робити. Кожен раз коли ти повторюєш про себе чи вголос свою мету, ти заставляєш свій мозок та підсвідомість зосереджуватися на ній та шукати шляхи для її досягнення.

Ти робиш це лише для себе. Мотивацію для досягнення цілі ти повинен знайти в собі. Тобто ти повинен знати, що ти робиш щось тому що ти цього хочеш, а не тому що хочеш комусь догодити. Буде важко залишатися мотивованим, якщо ти знаєш, що ти повинен робити щось, щоб комусь догодити.

Перешкоди не означають поразки. Помилки – це невід’ємна частина шляху до мети. На помилках та невдачах потрібно вчитися та шукати нові шляхи. Невдачі бувають у кожного і лише від тебе залежить чи зупинить це тебе на шляху до досягнення результату. Тому пам’ятай всі помиляються, але це не означає поразки, тому повертайся до роботи та роби все можливе, для того, щоб досягти своєї мети.

Отож не стій дій! Успіхів тобі!

Схожі статті:

13 найбільших пожирачів часу

teener — Fri, 06 Nov 2009 08:06:19 +0000

photo credit: AlbeJTD

«Той хто безглуздо витрачає свій час, найчастіше жаліється на його недостачу»

Жан де Ла Брюйер

Як часто тобі не вистачає часу на щось важливе, те що ти вже давно хотів зробити? Куди ж тікає такий цінний час? Спеціалісти радять почати з аналізу так званих «Пожирачів часу»

В списку нижче наведений перелік найбільш поширених причин через які ми часто нічого не встигаємо.

Нечітка постановка мети.
Відсутність пріоритетів у справах.
Спроби надто багато зробити за один раз.
Відсутність уяви про роботу, яка повинна бути виконана.
Погане планування дня.
Завалений письмовий стіл.
Надмірне читання ( будь-якої літератури, яка не відноситься до справи).
Недостатня мотивація.
Не змога сказати «Ні».
Відсутність самодисципліни.
Не вміння довести справу до кінця.
Відволікання на зовнішні фактори (часте перевіряння поштової скриньки чи посиденьки у соціальних мережах і т.д).
Синдром відкладання.

Тепер виділи два пункти, які ти вважаєш для себе найважливішими. З ними можна починати ціленаправлено боротися прямо зараз. Послідовно переходь до інших. Головне, щоб боротьба з «пожирачами часу» не стала 14 –м пунктому в цьому списку.