Як побороти хвилювання перед виступом?

Дата: Серпень 14th, 2010 Автор:teener, Рубрика: Психологія, Саморозвиток, Спілкування, Школа виживання.

Багато підлітків хвилюються  перед своїми виступами перед класом чи будь-якою іншою аудиторією через те, що вони можуть помилитися, і через це потрапити у смішне та незручне становище.

Коли хвилювання про свій виступ надто великі “гормони стресу”, наче вмикають тривогу, ти весь заливаєшся червоною фарбою, поперек горла  якийсь комок, а голова наче в тумані і таке відчуття, що ти не можеш, навіть, думати нормально, не те що говорити.

Є деякі прості психологічні  прийоми, які можуть тобі допомогти. Тому, друже, пропоную тобі зараз з ними ознайомитися, сподіваюся вони тобі стануть у пригоді.

Налаштовує себе правильно. Хвилювання перед  виступом, це так же нормально, як хвилюватися перед стрибком з парашутом.  Старайся підбадьорювати себе. Тут все вирішує віра у власні сили.
Але відповіси ти: «Легко казати будь впевненішим, коли дивишся на це зі сторони, а ти спробуй стати на моє, побачиш, яка в мене ситуація».

Так не погодитися важко, говорити завжди легше, ніж зробити, але є деякі прості прийоми.Ти повинен змінити свій настрій. Посміхнись. Представ когось зі слухачів у якомусь смішному вбранні чи просто прочитай пару анекдотів перед виступом або згадай якусь веселу історію. Це просто і допоможе підняти настрій. Ти ж не на похороні, чому сумувати? (далі…)

Сподобалась стаття? Підпишись на оновлення через RSS або E-mail.
Що таке RSS?

1 коментар

Коли «з вух йде пар» або як впоратися з власним гнівом?

Дата: Лютий 20th, 2010 Автор:teener, Рубрика: Психологія, Саморозвиток, Школа виживання.

Ти загубив контроль над собою і дивуєшся чому це сталося? У тебе були дні коли ти відчував дуже сильну злість на когось чи гнівався через якісь обставини, через що мав неприємності та відчував себе погано?

Причиною цього може бути твоє тіло, яке зараз активно перебудовується. Усі ті гормони про, які ти так часто чув, впливають на твій настрій та емоції. Також це може бути викликано стресом. Люди, які знаходяться під великим тиском та часто відчувають нервове навантаження набагато частіше можуть втрачати контроль над своїми емоціями та ставати агресивними. Твоя особистість та твій характер також мають свою роль. Якщо ти імпульсивна людина, та завжди гостро переживаєш свої емоції, ти більш схильний до агресивності ніж інші люди. Також це може бути частиною твоєї моделі поведінки. Тобто, можливо, у тебе в сім’ї є люди, які часто вибухають від емоцій, коли вони розлючені чи злі на когось, а ми дуже часто, хочемо цього чи ні, схожі на своїх батьків.

Не має значення, що є основною причиною твоєї агресивності одна річ є незаперечною, ти та і всі ми іноді відчуваємо різкий спалах ненависті чи гніву та починаємо вести себе агресивно. Злість це нормальна емоція, і нема нічого дурного в тому, що ми іноді гніваємося, має значення те як ми поводимося та як керуємо цим, якщо взагалі керуємо.

Інструменти для керування дратівливістю: самосвідомість та самоконтроль

Гнів -  це дуже сильна емоція, тому керувати ним досить важка задача. Потрібно мати велике самовладання та самоконтроль. Ці навички потребують часу для розвивання.

Самосвідомість: це спроможність зрозуміти, що ти відчуваєш і про що думаєш та чому. Маленькі діти, ще не усвідомлюють, що вони відчувають, вони це проявляють тільки у своїй поведінці. Саме тому вони часто кричать та плачуть чи махають руками, коли роздратовані.

Підлітки чітко усвідомлюють свої почуття, вони мають чітко сформовану самосвідомість. Тому коли та відчуваєш гнів, потрібен лише момент для того щоб усвідомити, що ти думаєш та відчуваєш.

Самоконтроль: це всі твої роздуми про ситуацію до того, як ти почнеш діяти. Це займає лише пару секунд чи хвилин між тим як ти відчув сильну емоцію і відреагував на неї.

Разом самосвідомість та самоконтроль дають тобі більший вибір дій реагування, коли ти відчуваєш такі сильні емоції як гнів та роздратування. (далі…)

2 коментаря

Як підвищити самооцінку?

Дата: Лютий 16th, 2009 Автор:teener, Рубрика: Психологія, Школа виживання.

photo credit: Christina Welsh (Rin)

Як часто не досягаючи того, чого ти прагнув, ти знаходиш, що тобі просто трохи не вистачило впевненості в собі, ти просто розгубився, на тебе напав якийсь дивний параліч?

Це все синдром заниженої самооцінки. Через занижену самооцінку людина не може повноцінно спілкуватися, розвивати свій потенціал, її просто перестають помічати, вона завжди прагне чути схвалення через що нерідко стає іграшкою зовнішніх обставин.

Звідки ж береться ця занижена самооцінка?

Тут доречно згадати вислів відомого австрійського психоаналітика Альфреда Адлера: «Всі ми родом з дитинства».

«Як ти міг розбити цю тарілку, нічого довірити не можна!», «Невже ти не можеш розв’язати цей приклад, ну зовсім нероба!», « А ну зроби собі нормальну зачіску, а то схожий на динозавра якогось!». Такий тип батьківського виховання ні до чого доброго не доведе. Отож, батьки пам’ятайте : якщо весь час повторювати своєму чаду, що він нічого не знає, не вміє і в нього нічого не виходить, то ,можливо, ваша дитина в це повірить і тоді проблеми з самооцінкою їй гарантовані. Критикуйте сам вчинок, а не винуватця.

Хоча не тільки зовнішні чинники впливають на самооцінку, свою роль у формуванні та розвитку  самооцінки також грає тип темпераменту. Сангвініки та флегматики, як правило, мають стабільну самооцінку, у холериків вона скаче то вниз то вгору, меланхоліки частіше за все страждають від заниженої самооцінки.

Як же підвищити свою самооцінку?

Пропоную тобі збірку практичних правил, використання яких допоможе тобі підвищити самооцінку та впевненість у собі. (далі…)

13 коментарів

Як перемогти свій страх?

Дата: Січень 27th, 2009 Автор:teener, Рубрика: Психологія, Страхи, Школа виживання.

Всі люди інколи відчувають страх. Він може бути викликаний цілим набором різних чинників. Страх – це відчуття, яке ми відчуваємо коли знаходимось у якійсь небезпечній ситуації, незважаючи реальна небезпека чи уявна. Страх є ілюзією, яка будує свою власну реальність і яку ми часто сприймаємо за справжню дійсність. Коли людину охоплює  страх вона  несвідомо чи свідомо запускає у дію цілий ряд захисних механізмів, щоб уникнути страху, втекти від нього, замість того, щоб добренько все обдумати.

Якщо це про тебе, то ти, напевно, погодишся з тим, що ти зовсім не намагаєшся протистояти своїм страхам, тому що вони «лякають» тебе.

Страх руйнує нас таким чином. Він має владу керувати твоїми думками і переконувати тебе, що ти не можеш протистояти йому. Я не хочу перетворювати розповідь у якусь страшилку про те, як «щось» керує твоїми діями та поведінкою,  нагадує сюжет якогось голлівудського фільму жахів, але саме так страх діє на більшість людей.

Він може проявлятися у багатьох речах. Це не нормально коли твоє життя контролює страх, це не твій шлях. Ти можеш керувати своїми страхами.

Які  страхи діють на мене?

Притаманний страх

Вроджений страх

Набутий страх

Маніакальний страх

Притаманний страх – це страх, який змушує тебе бути обережним. Це здоровий та цілком нормальний страх. Уяви, що ти їдеш на велосипеді з дуже великою швидкістю. Вітер свистить у вухах, у крові грає адреналін, ти продовжуєш набирати швидкість, але раптом випадково наїхав на якийсь камінець, який лежав на дорозі, кермо трохи повело, ти трохи втратив контроль над велосипедом – це викликало спалах страху, який твій мозок сприймає, як сигнал, що потрібно зменшити швидкість, тому що дуже швидка їзда може призвести до падіння. Твої дії це здоровий глузд.

Вроджений страх – страх, який був з твого народження. Наприклад, деякі люди бояться змій та птахів. Існує навіть страх перед науковими термінами. Більшість людей не можуть пояснити причини цих страхів, це знаходиться на підсвідомому рівні. Цих страхів можна позбутися, але потрібен індивідуальний та обережний підхід.

Набутий страх – страх, який був набутий протягом деякого часу розвитку особистості. Візьмемо якусь ситуацію. Нехай на уроці фізкультури ти повен здати норматив – лазіння по канату, але ти вважаєш, що в тебе не вийде і взагалі ти ніколи не любив лазити по канату. «І навіщо воно мені ,- думаєш ти ,- я не вмію лазити і не хочу цього, а от ще дівчата будуть дивитися, ні, краще скажу вчителю, що в мене болить рука». В тебе може виникнути страх перед цією ситуацією, тому що ти вже зосередився на тому, що ти погано лазиш по канату, ти починаєш думати про те що подумають інші, придумуєш шляхи «втечі». Це набутий страх. У майбутньому він може проявитися у інших ситуаціях, але його природа буде одна, ти будеш боятися того, що в тебе не виходить. Цей страх відіб’є, навіть, думку про те, що трохи практики та віри в себе можуть вирішити ці проблеми. Якщо ти даси собі шанс та поставиш мету, то з практикою ти позбудешся цього страху.

Маніакальний страх – це найсильніший страх, який тримає людину в своїй владі, і рахується клінічним випадком. Щоб позбутися цього страху потрібен час та правильна і компетентна допомога професіоналів.

Пам’ятай, страхи можуть бути забуті. (далі…)

6 коментарів

Чому виникають протистояння з батьками?

Дата: Січень 25th, 2009 Автор:teener, Рубрика: Батьки, Психологія, Школа виживання.

Одяг, який ти носиш. Їжу, яку ти їси. Місця де ти гуляєш. Люди з якими ти спілкуєшся. Колір шпалер у твоїй кімнаті. Година о котрій потрібно іти спати.

Ти питаєш, як це все пов’язано між собою? Це лише декілька прикладів речей, які твої батьки контролювали, коли ти був дитиною. Коли ти був ще зовсім маленьким у тебе ще не було стійкої думки, що добре, а що погано, що корисно, а що не дуже. Твої батьки приймали за тебе більшість рішень, починаючи, з того що в тебе буде на сніданок, і закінчуючи тим о котрій годині ти повинен бути у ліжку. І це добре – тому що діти потребують цього захисту та допомоги, тому що вони , ще не досягли того віку, коли можуть вже без проблем про себе піклуватися та приймати рішення.

Але ти ростеш і стаєш підлітком. У тебе розвивається свій власний світогляд, який не завжди співпадає з поглядами батьків. І це нормально, коли підліток має свої власні погляди та думки. У тебе формуються свої пріоритети та цінності. Це готує тебе до дорослого життя.

Твоїм батькам може бути важко пристосовуватися до того, як ти міняєшся і перетворюєшся у людину, яка вже може самостійно приймати рішення і має свій власний погляд. Ні, батьки радіють, що ти мужнієш, стаєш самостійним, просто вони сприймають тебе ще як дитину, про яку вони піклувалися і ростили, і за яку у дитинстві приймали більшість рішень.

У більшості сімей саме це «регулювання» і викликає це протистояння між батьками та підлітками. Ти хочеш розклеїти свою кімнату постерами своїх кумирів, а вони не розуміють навіщо псувати інтер’єр кімнати, ти любиш слухати гучну музику, а батьки тільки і кажуть: « Зроби тихіше, як таке можна взагалі слухати?!». (далі…)

1 коментар