teenbloog

photo credit: Marcus Vegas

Посмішка завжди була ознакою сильних та впевнених людей. Якщо ти спокійний та посміхаєшся, то твоя особистість справляє досить інше враження, ніж обличчя людини, яка завжди має чимось заклопотану фізію.

Посмішка – це найважливіший засіб спілкування. Опинившись у чужому оточенні ти вмить відчуєш полегшення, побачивши на обличчях людей теплі та щирі посмішки. І люди, яких ти досі ніколи не знав перетворяться у твої друзів. Посмішка – це невербальне послання, яке каже людині: «Не хвилюйся, все добре, тобі нічого не загрожує»

Японська приказка каже: «Сильніший той, хто посміхається».

Посмішка – це ефективний інструмент позитивного впливу на себе та оточуючих. Якщо м’язи твого обличчя «працюють на посмішку», то відбувається набагато більше, ніж ти можеш собі уявити: м’язи активізують нервові закінчення на обличчі, і тим самим посилають у мозок «позитивний» сигнал. Перевір це саме зараз!

Посміхнись (неважливо, якщо вийде якась гримаса, вся суть в тому, щоб працювали потрібні м’язи). Зберігай це положення десь 30 секунд. Якщо ти чесно проведеш цей експеримент, то зможеш точно відповісти, що насправді відбувається в результаті.

Якщо ти виконував цей експеримент в перший раз, то тепер можеш точно відповісти, що після нього відчуваєш себе краще. Не віриш! Так просто спробуй, для цього тобі потрібно витратити менше 1 хвилини.

Тренування посмішки

Суть тренування полягає в тому, що ти вчишся декілька разів на день «тримати на обличчі посмішку» приблизно 1 хвилину. Цю вправу можна проводити де завгодно та в будь який час, хоч зараз перед монітором твого комп’ютера. Цікавий наступний факт, який виникає при цьому тренуванні. (продовження…)

photo credit: Rajiv Ashrafi

У підлітковому віці, як би дивно це не звучало, проблема самотності- це дуже актуальне та важливе питання, яке потребує відповіді. Давай-но розберемося що ж таке самотність?

Самотність – це відчуття порожнечі. Ти відчуваєш, що ізольований від світу, ти тікаєш від сім’ї, друзів,соціуму. Є різні типи самотності. Ти міг відчувати самотність, як якесь невизначене почуття, що не зовсім правильно, свого роду якусь душевну порожнечу. Або ти міг відчувати самотність, як дуже сильну душевну біль. Один тип самотності може бути викликаний втратою ближньої тобі людини, інший коли ти відділений від коханої людини. Наприклад, ти можеш відчувати себе самотнім, коли твій друг чи подруга у від’їзді.

Почуття самотності може напасти на тебе в будь-яку хвилину, навіть без явної на те причини. Хороша новина полягає в тому – що насправді справи будуть налагоджуватися, тобі просто потрібно рухатися вперед, ступаючи крок за кроком .

Ми ростемо та змінюємося і разом з цим у нас з’являються нові відчуття, точніше ми починаємо сприймати речі трохи по іншому, більш серйозно та зважено. В додаток до очікування та хвилювання, ми також часом відчуваємо самотність. І не завжди причина криється в тому, що ми на самоті. Ти можеш залишатися один на протязі довгого періоду і не відчувати самотності, з іншої сторони, ти можеш знаходитися серед друзів і в знайомому місці та відчувати самотність, навіть не підозрюючи у чому ж причина!

Найкращий спосіб зрозуміти самотність, це проаналізувати, як люди відчувають це почуття. Ти відчуваєш себе самотнім коли:

Ти знаходишся на самоті і відчуваєш, що у тебе нема більше вибору, крім як залишатися на одинці;

Ти відчуваєш, що тобі не вистачає спілкування;

Ти стоїш перед змінами у житті – нова школа, новий будинок, нові друзі чи будь-які інші зміни;

Ти відчуваєш, що тобі ні з ким поділитися своїми почуттями;

Ти сприймаєш себе, як недоступний для інших, непривабливий, не вартий уваги, навіть якщо інші не розділяють цієї думки.

Самотність не означає бути наодинці!

Є деяке неправильне сприйняття самотності. Треба зауважити, що самотність не означає, що ти залишився сам. У тебе в житті, напевно, виникали ситуації, коли тобі хотілося побути на самоті. І це нормально! (продовження…)

Всі хлопці хочуть від дівчат тільки одного, правильно – спілкування. Проблема більшості хлопців у тому й полягає, що спілкуватися вони не вміють. Не вміють спілкуватися – не подобаються дівчатам.

Хтось легко знаходиться спільну мову з ким завгодно і вільно почувається у будь-якому товаристві. Таких людей називають «душа компанії». Більшість хлопців у великій компанії почуваються вкрай незатишно, а якщо там ще й дівчинка! Взагалі, наче води в рот понабирали.

Але жити якось потрібно і з дівчатами спілкуватися не тільки корисно, але ще й дуже приємно та цікаво. Скажи, чому ти втрачаєш дар мови, щойно опинившись у компанії з дівчатами? Основна причина – невпевненість. Отож потрібно з нею боротися, а почати можна хоча б з цього:

Частіше посміхайся!

Скажеш ти : «Скільки можна одне й те саме: посміхайся, посміхайся, а нема в мене настрою та й не хочу вести себе наче клоун!». Насправді ти помиляєшся, посмішка дуже дієва штука. Посміхаючись, ти надсилаєш оточуючим аж два повідомлення: перше – «Ви мені подобаєтесь», друге – «Щоб там не казали, а я таки чогось вартий!»

Крім того, психологи кажуть, це чудовий засіб подолання депресії, бо ж як можна і посміхатись, і журитись одночасно. Просто будь веселим і посміхайсь, і всі твої негаразди як рукою зніме.

Навчися піднімати собі настрій самотужки, послухай улюблену музику, пограй у якусь спортивну гру чи просто погуляй на свіжому повітрі. Не пам’ятаю хто це сказав, але цитата дуже доречна : «Якщо ти здатен завжди посміхатися життю, життя завжди посміхнеться тобі». (продовження…)

photo credit: nathangibbs

Давай уявимо конкретну ситуацію…

Тобі 17 років. Ось всі події, які трапилися з тобою сьогодні! Добре?

Твій друг попросив у тебе на вихідні твій mp3- плеєр, і ти погодився (хоча не хотів).

У неділю вранці ти домовився з друзями піти у кіно, але у школі тебе просять прийти у неділю, щоб зробити стіннівку до Дня Математики (ти погоджуєшся, хоча не хотів це робити).

Телефонував однокласник і хотів поговорити про матеріал по історії, який йому потрібно підготувати. Ти погоджуєшся. Це займає годину твого часу.

У тебе є шкільна робота, на яку тобі потрібно, щонайменше 3 години. Для виконання тобі потрібен Інтернет. Але вдома, якісь проблеми з Інтернет з’єднанням , і ти вимушений їхати на автобусі до міської бібліотеки. І так далі…

Знайома картина?  Завжди казати «Так» може стати звичкою. Є хороші звички, а є не дуже і звичка завжди відповідати «Так» належить саме до тих, без яких можна і обійтися. Завжди відповідати «Так» може нашкодити тобі.

Іноді ми повинні відповісти «Ні».

Так само, як сказати НІ наркотикам, НІ алкоголю. Ми повинні знати свою межу і бути готовими притримуватися її. Скажи «Ні» і розумій це! Якщо щось за межами границь, які ти встановив собі сам, будь готовий сказати «Ні» і май це на думці!

Але як сказати «Ні»?

Всі ми опиняємося у ситуаціях коли знаємо, що повинні сказати «Ні», і все ж таки ми не знаємо, як це зробити, тому що ми хвилюємося про поведінку інших людей. В більшості ситуацій ти завжди кажеш «Так», хоча глибоко у душі хочеш сказати «Ні». Ти хвилюєшся, що можеш зіпсувати стосунки з іншою людиною, якщо не даси згоди.

Ти, як і багато інших людей, можеш відчувати свою провину через те, що ти сказав «Ні». Таким чином все закінчується тим, що ти відчуваєш себе відповідальним за почуття іншої людини, мовби її щастя залежить від твоєї згоди.

Але не забувай, всі ми відповідальні лише за свої власні почуття. Ніхто більше не може мати такої відповідальності крім тебе. І коли ти весь час кажеш «Так», люди звикнуть до того, що ти зі всім погоджуєшся. Ти не дозволяєш цим людям брати відповідальність за свої власні почуття.

Обдумай ретельно ситуації, на які ти погодився недавно. Ти вважаєш, що через те, що ти сказав «Ні», коли у тебе попросили твій плеєр, дружба зруйнується?  Так?  Ну тоді, це була не дружба.

Це добре бути корисним, уважним та охочим допомогти, але є велика межа, між бути корисним і бути використаним. Невже ти хочеш відчувати себе, наче ганчірка для миття підлоги? (продовження…)

«Люди готові платити більше грошей за розваги, ніж за знання». Вже не пам’ятаю кому належить ця фраза, але я все більше замислююся на роллю гумору та сміху у спілкуванні взагалі? Розважальна? Так, але не тільки. Миротворча? Безперечно. Лікувальна? Комунікативна?..

Одне незаперечне: ролей цих можна нарахувати, що пальців на руках не вистачить.
Усі люди мають потребу спілкуватися один з одним. Але чомусь так стається, що з кимось хочеться зустрічатися частіше і говорити довше, а інших ми обминаємо тридесятою дорогою. Чому це так? І, що не менш важливо, чи можна вважати нормальним такий стан речей? На цей рахунок існує багато різних думок.

Виявляється, що такий відбір, поділ усього люду на «тих» і «не тих» відбувається в нашій голові десь на рівні підсвідомості. Бо ми завжди надаємо перевагу спілкуванню з людьми, які володіють почуттям гумору, а тих, що сприймають усе надто серйозно намагаємося уникати. Адже добрий гумор допомагає створити під час розмови невимушену атмосферу, можна, навіть, сказати психологічний комфорт. Коли ми сміємося, то почуваємося вільніше, а ті, хто з нами поруч стають ближчими. Ти, мабуть, не раз відчував під час тривалої бесіди потребу розслабитися, зняти напругу? Навіть дуже серйозні речі сприймаються набагато простіше і запам’ятовуються значно краще, коли в них є бодай трошки гумору.

Добре розвинуте почуття гумору допомагає зберегти нам наше ж почуття власної гідності. Захистити нас від жалю до самих себе (а інколи так хочеться погладити себе по голівоньці). Трапляється так, що буває достатньо внести в конкретну ситуацію елемент комічного – і життя на очах починає чудесно перетворюватися! (продовження…)