teenbloog

Знаєте, сьогоднішній світ -  це складна технологія в якій виживають сильніші, мудріші, хитріші. І якщо ви задумаєтесь про своє життя то ви зрозумієте це. Нічого легкого не існує в цьому світі, щоб чогось досягнути, потрібно не мало попрацювати. Знаєте у світі 6 мільярдів простих людей, які живуть буденним  життям, що я маю на увазі: “робота – дім – робота”, вони не прагнуть чогось більшого, вони живуть, не знаючи скільки усього є чудового у світі, окрім роботи, так я їх не звинувачую, адже, щоб побачити щось чудове, прекрасне, захоплююче потрібні гроші, у цьому і  полягає суть життя кожної людини.Чи знаєте ви, як живуть люди які колись в такому віці як ми задумались про своє майбутнє, задумались і подумали, які будуть вони у майбутньому, коли виростуть, ким вони стануть і знаєте я зараз задумався, ким я буду: чи буду я, як 95% людей на планеті просто жити як звичайна людина чи буду прагнути чогось досягти у цьому бурхливому житті…

На планеті Земля є 5% людей, які стали “богами” для нас, завдяки їм ми маємо інтернет, комп’ютер усі можливі програми до нього, телефони, усі наші сучасні технології – це колишні вчинки таких самих людей як ми, просто вони задумались про своє майбутнє. Дивлячись відео одного мільярдера Білла Гейтса, який досягнув свого успіху завдяки своєму розуму – створивши у 15 років першу програму, а у 17 років написав програму, на якій заробив перші 5000$, а у 21 років став мільйонером.

Він говорив, щоб досягнути чогось у своєму житті,потрібно  знайти роботу яка вам принесе, не тільки гроші, але й задоволення, коли ви будете ходити на роботу і не будете відрізняти роботу від відпочинку. Знаєте, а Білл  має рацію,  якщо заробляти гроші задля грошей – то це марна трата свого дорогоцінного життя, адже життя не вічне і з кожним прожитим роком ми будемо це розуміти усе краще і краще, але поки ми ще молоді у розквіті сил, потрібно боротися, добиватися своїх мрій і бажань, адже усього можна досягнути, тільки потрібно дуже захотіти і хоч трохи робити якісь кроки до їх здійснення. (продовження…)

Хлопці та дівчата, які хочуть кинути курити досить часто відмовляються від своєї мети, часто  через те, що знаходять для себе різні виправдання та видумуючи обставини, які «пояснюють» їхні звички. Але все це насправді просто дитячі відмазки.

Саме так стверджують автори соціальної реклами, яка нещодавно з’явилася в Рунеті. У ролику показано наскільки курці схожі на дітей у своїй згубній пристрасті.

Чи доводилось вам втрачати близьку вам людину? І під словом втрачати я маю на увазі, саме втрачати назавжди. Особисто я надіюсь, що у вас такого ніколи не траплялося, і сподіваюсь не трапиться.

Мені довелося втратити батька. І я знаю як це відчувати нестерпну біль і не розуміти що робити далі. Цією статтею я хочу допомогти тим хто опинився у цій самій ситуації і не знає що робити далі.

Передати стан людини яка втратила близьку людину не можливо. Нестерпний біль, нерозуміння світу, заперечення всього, байдужість до життя, повна відсутність віри у щасливе майбутнє. І що робити? Я безліч разів ставила перед собою це питання – ЩО РОБИТИ? І кожен раз відповідь була інакшою.

• Багато хто не знає як себе вести при людях. У старі часи було прийнято що родина померлого повинна ходити у чорному і виражати свій смуток. На сьогодні, хочу тобі сказати, це вже застаріло. Запам’ятай, ти повинен вести себе так, і одягатися так як тобі комфортно! Зрозумій що людині яка померла, найменше хочеться бачити те як ти страждаєш. Говори з людьми так як тобі хочеться. Якщо хочеш поговорити про це – говори, якщо ні – то ні. І не думай про те що подумають люди. Це не важливо.
• Дай собі час оговтатись. Не вимагай від себе неможливого. У тебе сталося горе, і тобі потрібен час, як найменше зрозуміти це.
• Згадай про те, що не лише ти втратив цю людину. Намагайся спілкуватися і підтримувати людей які опинилися у тій самій ситуації що і ти.
• Не звинувачуй себе ні у чому. Повір,та людина пробачила тебе, що б ти не зробив. І за що не встиг попросити вибачення.
• Це мабуть зрозуміє лише той, хто був у цій ситуації. Ти можеш поговорити з цією людиною. Можеш про себе, або пошепки. Можеш навіть і у голос. Він чи вона почує тебе. І повір тобі стане легше.
• Багато хто каже що не можна слухати музику. Але знаєш – я слухала, бо мені так було легше. Роби так щоб якомога легше пережити це. І не слухай нікого.
• На рахунок сліз, це особиста справа кожного. Повторюсь – вирішуй сам.

З часом рани загоюються, перестають пекти. Але вони ніколи не зникають. І іноді вони починають боліти ще сильніше. І що робити тобі? Я навіть і не знаю.

Треба мабуть зрозуміти що все робиться для чогось. І повірити що так треба. Що так мало статися. І головне вірити що тій людині зараз не боляче і їй добре.

Такі ситуації роблять нас сильнішими. Але ми хочемо кричати від того що не такою ціною ми хотіли подорослішати, не такою ціною стати сильнішими. Так не мало статися, але сталось. Потрібно знайти в собі сили прийняти і змиритися.

Ти можеш говорити про це з рідними, друзями, або коханими. І ти повинен мати хоч когось з ким можеш поділитися думками та переживаннями, інакше ти просто закриєшся у собі, а відкритися буде дуже тяжко.

Якщо ви хочете поговорити про це зі мною, буду рада підтримати і допомогти.

photo credit: alexdecarvalho

Хочу звернутися зараз до дівчат. Як часто вам доводилось чути цю фразу «Ти ні в чому не винна, проблема у мені ». Якщо ви зараз посміхнулися, гадаю, ситуація вам знайома! Або наприклад хлопець казав вам «Ти така хороша, гарна, і т.д. але ми не можемо бути разом»? Так, список їх «відмазок» можна продовжувати вічно. Кожен намагається придумати щось таке щоб не образити а в результаті, все одно чує у свій адрес багато «приємного».

Хочеться розглянути ці ситуації зі всіх можливих сторін.

Як на мене може бути 2 випадки : або хлопець кажучи це справді так думає, або ж  бреше.

Взагалі говорити про стосунки дуже складно, адже у кожного своя історія, своє розуміння. І кожні стосунки по суті неповторні, але чому тоді всі ми, чуємо одне й те саме…?

Чуючи такі слова, більшість дівчат гадають що їх обманюють і роблять це лише щоб скрити справжні мотиви розлучення. Але стоп. Уявімо що хлопець каже правду. І чому б не припустити що ви і справді ні в чому не винні, що ви гарна і розумна і що ви розстаєтеся тільки через те що ваш партнер не дотягує до вашого рівня і має багато проблем, або ж просто заплутався?…

Як на мене, це більш ніж реально. У більшості хлопців занижена самооцінка, і коли вони бачать біля себе жінку чи дівчину сильнішу за характером – їх це лякає. І вони вважають  себе недостойними її. Згідна -  «маразм ». Але так воно і є. І якщо хлопець справді має стільки проблем  – чи потрібен він тобі?

Еее ні! Подружко, ти гідна кращого.

Варіант номер 2: він все ж таки бреше. Питання чому ж, навіщо?…і не думай що брехня у тому що ти гарна і розумна. Ні, просто не це стало причиною вашого розлучення. Ось тут ось виникає питання: «а чому тоді?»…і на це питання однозначно відповісти не вийде. Мільйони варіантів. І перебирати їх всіх не варто.

Можливо це лише моя суб’єктивна думка, і я припускаю що жодна зі мною не погодиться. Але я не даю порад, я просто хочу щоб кожна з вас задумалась про це і можливо дійшла більш розумних висновків чим я.

А для хлопців, які прочитали цю статтю хочу сказати – брехня, ніколи не виправдана у стосунках. Краще сказати дівчині правду, особливо тій до якої у вас були почуття.

photo credit: Toni Blay

Мене давно цікавить це питання. Чи знаєте ви, у чому полягає сенс вашого життя?  Чи наповнене ваше існування якоюсь ідеєю? Я, наприклад, належу до людей, які не можуть дати однозначну відповідь на це питання, бо воно поки для мене є занадто складним і незрозумілим. А для вас? Хоча зараз щось спробую придумати…

Зараз усвідомлюю наскільки ми самотні та незахищені в цьому світі. Важливо знати, що десь є хоч одна людна, здатна підставити тобі плече. Ми дрейфуємо в океані людської байдужості. Головне не втратити точні координати, бо тоді буде (вибачте за слово) попандос. На що схоже життя звичайної, пересічної людини? З чого воно складається?

Це важке питання. Наше життя вже десь запрограмовано і ми не в змозі вносити в нього важливі корективи, хіба що деталі, які серйозно на життєве русло не впливають. Чого кажуть, що помирати не боляче? Може це комусь подобається….? Ага, таке-собі задоволення, що ніколи не повториться. А може сенс життя в тому, щоб вмерти?

Десь такий фільм був “Пункт призначення”. Людей переслідувала смерть лише через те, що вони врятувались з літака, який розбився. Всі вони мали померти, але таки знайшлися такі, яким справді не хотілось цього…І вони не померли….правда зразу не померли, а потім, згодом…. Знову не в ту сторону мене потягнуло, не можна так навантажувати свій один-єдиний маленький мозок перед сном. Найгіршим мабуть, коли сенс життя полягає у пошуках сенсу життя….

А з іншого боку згадуються слова пісні Віктора Павліка:

Ми всі в цьому світі різні
Життя двічі не дається,
Не дай обірватись пісні,
Хай серце б’ється.

І що тут робити? Сконцентрувати свою увагу на тому, що приносить нам задоволення у цьому житті? Зациклитись на тому, що дозволяє відчути себе щасливим? Це можуть бути якісь речі, вчинки, слова, а головне, – люди! Щось в мене в голові стукає….- божеволію.

Неправда, бо божевільні збожеволіти не можуть…

Отож, щоб я остаточно не збожеволів роблю вам таку честь: продовжте мою статтю, виправте мене, покритикуйте, вкажіть правильний шлях…Бо запитань тут, як виявляється є набагато більше, ніж відповідей…