teenbloog

Great Buddha at Kamakura
Creative Commons License photo credit: @dino

І ще одна порція історій:

СВЯТІСТЬ СПРАВЖНЬОГО МОМЕНТУ

Одного дня Будду запитали: «Що робить людину святою?»

Він відповів: «Кожну година ділиться на певну кількість секунд, а кожна секунда – на певну кількість доль. Той, хто здатний повністю перебувати в кожній частці секунди, і є святий».

Одного японського воїна узяли в полон і ув’язнили. Всю ніч він не міг стулити очей, оскільки був переконаний, що вранці його піддадуть тортурам. Тут він пригадав слова свого Майстра: «Завтра не існує. Єдина реальність – це сьогодення».

Усвідомивши це, воїн тут же заснув. Людина, що звільнилася від лещат майбутнього, подібна до пташки в піднебінні або лілії в полі: жодних переживань про завтрашній день. Повне занурення в сьогодення. Ось що таке святість!

ДЗВОНИ ХРАМУ

На острові побудували храм з тисячею дзвонів. Дзвони, великі і малі, були прикрашені кращими майстрами світу. У сильну негоду, коли дув ураганний вітер, дзвін всіх дзвонів зливався в єдину симфонію і приводив в захват серце кожної людини. Пройшло багато століть, і острів занурився в океан. З ним під воду пішли і дзвони.

Стародавня легенда свідчить, що дзвони продовжували невпинно дзвонити, за бажання їх міг чути кожен. Натхненний легендою, один молодий хлопець відправився за тисячу миль послухати цей дзвін. Дні безперервно він сидів на березі океану, вдивляючись у бік острова, що потонув, і напружено вслухувався. Але він чув лише шум прибою.

Хлопець прагнув не обертати на нього жодної уваги, але безрезультатно: здавалося, цей шум заповнив весь світ. Так продовжувалося декілька тижнів. Всякий раз, коли його охоплював смуток, він ходив слухати сільських мудреців, з благоговінням тих, що віщали про таємничу легенду.

У його серці знов спалахувала надія, щоб…. знову загаснути після декількох тижнів безплідних спроб почути заповітний дзвін. Врешті-решт, хлопець вирішив відмовитися від своєї затії.

Можливо, йому і не призначено було почути музику дзвонів. Можливо, це була лише красива легенда. У цей останній день він відправився на берег, щоб попрощатися з океаном, з піднебінням, вітром і кокосовими пальмами. Він ліг на пісок і вперше прислухався до шуму прибою. Незабаром звуки моря так поглинули його, що хлопець вже майже не усвідомлював себе: він розчинився в глибокій тиші. І раптом в цій тиші він почув  дзвін від дзвонів!

Ніжний дзвін маленького дзвону, а за ним ще один, і ще, і ще… поки музика тисячі дзвонів не злилася в єдину гармонію, а серце хлопця не затрепетало в захопленому екстазі. Хочете почути дзвін дзвонів? Просто слухайте море. Хочете побачити Бога? Просто дивіться на світ довкола. (продовження…)

Big Budda&佛光普照
Creative Commons License photo credit: Rose_Zhang

Привіт всім,я думаю у Вас зараз хороший настрій. Мені радісно коли радісно комусь.

Якось я подумала що хочу почитати щось таке маленьке і цікаве. І ось нарешті після довгого копирсання в неті я знайшла таку книжку під назвою “Для чого співає пташка?”-Ентоні де Мелло. Думаю Вам буде цікаво дізнатись про що вона. Так от, я вибрала ті притчі, які мені найбільше сподобались:

У ПОШУКАХ ВІСЛЮКА

Жителі села не на жарт стривожились коли побачили чоловіка,що мчався верхи на віслюкові по сільській вулиці.

- Куди ти так мчиш? – крикнули вони йому.
- Шукаю свого віслюка,-відповів дивак проносячись мимо.

Говорять, одного дня дзенський майстер Ріндзай намагався знайти своє тіло. Це видовище принесло величезне задоволення його непросвітленим учням. Інколи доводиться зустрічати людей, які говорять, що шукають Бога!)

ДУРНА РИБКА

- Даруйте, – запитала якось маленька рибка у великої, – а Ви не знаєте, де знайти океан?
- Океан там, де ти зараз знаходишся, – відповіла велика риба.
- Прямо тут? Але ж це просто вода. А я хочу знайти саме океан, – розчаровано зітхнула рибка і попливла шукати де-небудь ще.

-Нічого не шукай, маленька рибка. Шукати тобі нічого. Потрібно лише одне – дивитися.

ЧУЄШ, ЯК СПІВАЄ ПТАШКА?

Індуїзм дає величний опис відношення Бога до Всесвіту. Бог «танцює» Всесвіт. Він – Танцівник, Всесвіт — його Танець. Танець і танцівник – не одне і те ж, але вони не існують окремо один від одного. Танець не понесеш в коробці додому, якщо він тобі сподобався.

Як тільки танцівник припиняє танцювати, танець вмирає. У пошуках Бога ми надто багато думаємо, надто багато роздумуємо, надто багато говоримо. Навіть бачивши цей танець, який ми називаємо Всесвітом,ми постійно думаємо, говоримо (з іншими і з собою), міркуємо, аналізуємо, філософствуємо. Слова… Шум…

Занурся в безмовність і споглядай Танець. Просто дивися: зірка, квітка, аркуш, що в’яне, пташка, камінь… підійде будь-який фрагмент цього Танцю. Дивися. Слухай. Нюхай. Торкайся. Пробуй на смак. І, цілком можливо, незабаром ти побачиш і Його – Самого Танцівника!

Учень постійно скаржився Майстрові:

- Ти ховаєш від мене велику таємницю дзен.   Він ніяк не хотів приймати пояснення Майстра.

Одного дня вони йшли через горб і почули спів пташки.

- Чуєш, як співає пташка? – запитав Майстер.
- Чую, – відповів учень.
- Тепер ти віриш, що я від тебе нічого не ховаю?
- Так. Якщо ти дійсно почув спів пташки, якщо ти дійсно побачив дерево… ти вже все знаєш. Не потрібно жодних слів, жодних концепцій.
- Що-що? Що ти говориш?
- Ти чув сотні пташок і бачив сотні дерев? Постій! А чи бачив ти дерево? Якщо ти дивишся на дерево і бачиш дерево, це ще не означає, що ти побачив його по-справжньому. Коли дивишся на дерево і бачиш диво – лише тоді ти дійсно бачиш його! Чи відчував ти коли-небудь тиху радість від співу пташки? ! (продовження…)

10 Жов, 2010

Чи варто пити Кока-Колу?

Автор: Ярослав Рубрика: Здоров'я

Coca cola
Creative Commons License photo credit: Abdulrahman

Історія створення цього напою давня. Кока-колу придумали в Атланті, штат Джорджія в Америці, 8 травня 1886 року. Винахідником кока-коли був фармацевт Джон Стів Пембертон. А назву для напою придумав бухгалтер Пембертона, Френк Робінсон. І він же написав слова «Coca-Cola» фігурними буквами, які до цього дня є логотипом напою.

Для приготування напою брали три частини листя коки і одну частину горіхів кола. Слід зазначити, що обидва компоненти містять вельми активні алкалоїди, зокрема, з листя коки витягували кокаїн.

Недивно, що напій робив сильний ейфоризуючий вплив. Тому він був запатентований, як ліки від всіх нервових розладів. Пембертон запевняв, що напій лікує імпотенцію і залежність від морфію. Затверджували також, що ним добре похмелятися.

До речі, кокаїн в ті часи ще не був заборонений і був в широкому продажі. Його навіть додавали замість спиртного в напої для підняття настрою і тонусу. Тобто по своєму складу кола-кола в ті часи не була чимось особливим.

Спочатку справи підприємців йшли ні твердо, ні хитко. Перший рік продажів був збитковим. На виробництво кока-коли витратили 70 доларів, а виручили 50. Проте все тече, все міняється, і незабаром кока-кола здобула широку популярність. Скориставшись цим, Пембертон продав права на виготовлення кока-коли Асу Грітсу Кендлеру. Він-то і заснував в 1892 році компанію «Кока-кола», яка існує і по сьогоднішній день.

В кінці 1890-х років з’явилася заборона на кокаїн. І в кока-колу стали додавати не свіже листя коки, а «вичавлене», кокаїну в них вже не було.

З тих пір кока-кола почала швидко набирати обороти і через 50 років після її винаходу стала для американців найпопулярнішим напоєм, мало не ідолом. З 1988 року з приходом перебудови кока-кола стала впокорювати жителів СРСР. (продовження…)

09 Жов, 2010

Цінуйте життя!

Автор: Анна-Марія Рубрика: Психологія|Саморозвиток|Філософія

Знаєте, що я хочу вам сказати?  Цінуйте життя!!! Я б закричала про це на весь світ, написала б на кожному стовпі, на кожному будинку, а якщо б змогла – у кожного в серці… Цінуйте життя!

Як часто ми витрачаємо неоціненні хвилинки на пусті образи, слова,  погані вчинки, заздрощі, які нічого не варті, навіть не замислюючись над тим, що життя настільки коротке, наскільки маленька піщинка в безмежній пустелі, як краплинка в океані Всесвіту…

Я зрозуміла наскільки великий скарб маю після того, як вижила в страшній аварії. Я усвідомила, який дорогоцінний шанс мені даровано долею! Зараз я з упевненістю можу сказати:

Живіть кожен день, як останній.

Залишайтесь оптимістами. Пам’ятайте, що ваші  думки творять майбутнє. Будда сказав: ” Всі ми – результат наших думок”, тому ніколи не скаржтеся на  життя, будьте щасливими при будь – яких обставинах.

Ніколи не втрачайте надію. Вірте в себе та вірте в краще.

Не витрачайте час на речі, які не приносять вам задоволення.

Не витрачайте час на людей, які вам не приємні. Не намагайтеся переробити їх, вам все одно це ніколи не вдасться.

Цінуйте кожну мить, проведену з вашими близькими. Пам’ятайте, що вони не вічні.

Любіть життя! Любіть себе! Любіть кожну людину, яку ви зустрінете на своєму життєвому шляху. І ви перетворите буденність на свято.)))

Day 77 :: good for me
Creative Commons License photo credit: Meredith_Farmer

Ми всі любимо дарувати посмішки, а ще більше – їх отримувати. Адже так приємно, коли тобі усміхнеться якась незнайома людина.

Настрій відразу підстрибує до небес та  день завжди проходить вдало. І зовсім не обов’язково, щоб було Різдво. Але щоб остаточно переконати вас у силі цієї зброї приведу для прикладу одну з рекламних об’яв, яке для фірми “Оппенгейм, Коллінз енд компані” виконав Френк Ірвінг Флетчер, а відомий американський психолог Дейл Карнегі опублікував у своїй книзі “Як завойовувати друзів”.

Усмішка нічого не коштує, але багато дає.

Вона робить багатим того, кому адресована і при цьому не робить біднішими тих, хто її дарує.

Вона триває одну мить, але в пам’яті іноді залишається надовго.

Ні в кого немає такого багатства, щоб обійтися без неї, але немає й такого бідняка, який не стане від неї багатшим.

Вона робить дім щасливим, додає тепло у ділові відносини і служить паролем для друзів.

Вона – відпочинок для тих, хто втомився, світло в кінці тунелю для тих, хто впав духом, промінь світла для сумних, а також краща з усіх ліків, які придумала природа від будь-яких неприємностей. Але її не купиш, не випросиш, не позичиш, її не можна вкрасти, так як сама вона нічого не коштує, поки тобі її не подарують.

Але коли в передріздвяну метушню, викликану кількістю відвідувачів, хтось із продавців так втомився, що не зможе вам усміхнутися, чи не дозволите ви попросити вас усміхнутися йому?

Адже посмішка не потрібна нікому так сильно, як тим, в кого вже нічого немає, щоб віддати вам!

Тому посміхайтесь побільше не бійтеся, що вас неправильно зрозуміють,  не замислюйтеся навіть на хвилину про ваших недоброзичливців і успіх та позитив вам гарантовані.))))

Дрібнички

количество читателей онлайн и всего UA TOP Bloggers

  • Davanda: позитивна стаття дякую :)
  • Davanda: Іванно, я абсолютно згідна з Tam !!! Життя минає а ви з дня в день в собі назбируєте ку
  • Катя: Дуже дякую! Буду слідувати порадам,,,,,,,,,, Щодо корупції, я згодна,,,,,,,,,,

Цитати

Кожен помирає. Але не кожен насправді живе. — Вільям Воліс