Демонстративність – вірний шлях до самогубства

Дата: Січень 25th, 2009 Автор:teener, Рубрика: Психологія, Школа виживання.

У світі, який заперечує людину такою, якою вона є, з усіма її природними та суспільними «властивостями», демонстративність – єдиний засіб вижити і вірний шлях… до самогубства, розтягнутого на ціле життя окремої людини.
М.Л. Покрас

Так як же виглядає той демонстрант?
Він-обдарована людина, енергійна, з гарним смаком, коли «зосереджений» на предметі чи на партнері. Вірить, що «готовий віддати останнє», і дійсно «в ударі» віддає у збиток собі те, що мало цінне для інших або взагалі не потрібне. В дійсності він не з ким не рахується, нікого не бачить.Не цікавлячись діяльністю інших, така людина демонструє зобов’язуючу догідливість, по-дитячому вимагаючи вдячність за неважливе. Від безглуздих витрат у нього наростає незадоволеність собою, накопичуються агресивність, чекання вдячності за власні втрати, про необхідність яких він нікого не питав. Така людина постійно живе в стані травмуючого обману очікування. Тому що люди на агресивне «добро» відповідають явною або потайною агресією. Своєї агресивності, в силу цілковитої неуваги до себе реального, демонстрант не бачить, тому до природної захисної агресії у відповідь не готовий. Ця неувага до самого себе та оточуючих сприймалася як дитяча наївність, але тепер вважається брехливістю.

Купаючись в провокаційній їм агресії, знаходячи в ній виправдання будь-якому своєму капризу, демонстрант в той же час боїться її, тому нерідко намагається вести себе принижено-покірно. Цим він знову вводить в оману інших і дратує тих, з ким використовує таку тактику.

Через недостатність досвіду прийняття себе(оточуючими і самим собою) просто за факт власного існування демонстрант приходить до відчуття власної нікчемності. Не признання себе викликає всіляку активність, призвану довести свою значимість. Така активність переконує свідомість і народжує очікування знаків уваги від інших. Людина стає маріонеткою байдужих до нього людей діючи проти своїх друзів і проти самого себе! Образившись демонстрант любить подарувати прощення. Прочитавши цей текст він скоріше образиться, а не зрадіє можливості змінитися.
Отримавши схвалення, така людина втрачає всякий інтерес до роботи.

Продовжуючи те що похваляється, робить це з великими труднощами, часто непродуктивно, але завжди – без інтересу до результатів. Без надії на похвалу він буде діяти в’яло , в надії на неї- ладен звернути гори.
Люди самою своєю присутністю майже повністю паралізують активність людини з описаною потребою, спонукаючи його тільки к діяльності по завоюванню схвалення. В доброзичливій атмосфері він втрачає тонус і наче спеціально продукує безглузді конфлікти, створює багато штучних противників, не відаючих про те ворогів. Не зізнаючи того сам і збентежуючи своєю войовничістю інших, така людина в чужому опорі черпає не тільки виправдання своєї агресивності, але і сили, які йому дає перспектива, подолавши супротив, досягти схвалення.
Вся ця демонстративна діяльність призвана спонукати схвалюючих до «обслуговування» того, хто її здійснює. (далі…)

Сподобалась стаття? Підпишись на оновлення через RSS або E-mail.
Що таке RSS?

прокоментуй!