teenbloog

photo credit: Jeff Bauche

Як подобатися людям? Це справді вічне питання, на яке немає точної відповіді до цього часу. Адже всім вгодити неможливо і не потрібно навіть старатися всім догодити, просто для того, щоб тебе  любили. Проте є такі люди до яких всі відносяться добре, в них немає ворогів, їм завжди легко знайти мову з іншими.

Але чому? Що їх об’єднує? Насамперед  те, що вони завжди щирі з іншими, не навішують на тебе своїх проблем, завжди тактовні, ввічливі, спокійні та завжди щасливі та усміхнені… Цей перелік можна продовжувати ще довго, але я краще дам кілька порад, які дають змогу подобатися людям і бути привітно прийнятим у будь-якому товаристві.

1. Щиро цікався іншими людьми. Альфред Адлер, знаменитий віденський психолог, написав книжку “Що повинно означати для вас життя” в якій говорить: “Індивідуум, який не виявляє цікавості до своїх побратимів – людей, переживає найбільші труднощі в житті і заподіює найбільшу несправедливість іншим. ” Це гірка правда, проте в нашому суспільстві найбільше таких особистостей.

В Нью-Йоркській телефонній компанії було проведено детальне вивчення телефонних розмов. Вона  визначила, яке слово  найчастіше  використовують при спілкуванні. Ним виявилося слово “Я”. Зокрема в 500 розмовах його використали 3990 раз. Дивно, правда? Тому, якщо ти хочеш мати друзів, роби що-небудь, що вимагає від тебе часу, енергії, безкорисливих почуттів та уважності до інших. Цікався іншими, не будь егоїстом, просто по люби ближніх і тобі будуть відповідати тим самим.

2. Усміхайся. Вчинки красномовніші за слова, а усмішка говорить: “Ви мені подобаєтесь. Ви робите мене щасливим. Я радий вас бачити.” Просто зустрічай людей з радістю, якщо хочеш, щоб вони раділи зустрічі  з тобою. Ти не хочеш усміхатися?

Тоді просто змусь себе це зробити і побачиш, результат перевершить очікування. А ще, прочитай пораду Ельберта Хаббарда: ” Кожного разу, коли ви виходите з будинку, наберіть бадьорого вигляду, високо підніміть голову, ніби вона увінчана короною, дихайте повними грудьми, “пийте сонячне світло”, вітайте усмішкою ваших друзів і вкладайте душу в кожне рукостискання.”

3. Якнайчастіше звертайся до людини за ім’ям. Є проста істина: для людини звук її імені є найсолодшим і найважливішим звуком людської мови. Більше того, люди так пишаються своїми іменам, що прагнуть їх увічнити будь-якою ціною.

Наприклад, двісті років тому багатії платили гроші для того, щоб письменники їм присвячували свої твори. Зараз це вже вийшло з моди, але можу сказати з упевненістю, для твоїх нових знайомих буде дуже приємно, коли ти їх називатимеш по імені. (продовження…)

«Немає більшої радості в житті, аніж радість живого спілкування». Це слова Антуана де Сент-Екзюпері. Тема спілкування стара як світ. Щодня ми маємо безліч зустрічей – значних і не дуже, та й просто випадкових. На жаль не всі вони приносять нам задоволення та спокій…

Ну, а ми самі як часто приносимо чимало неприємностей іншим – нехотя чи навіть свідомо ображаючи когось через поганий настрій, погоду, і просто так! Ну подумаєш образив когось, просто так… Розрахунки показують, що люди втрачають ¾ свого віку через різні стреси та кепський настрій.

Ось порахуй і… ого ! Не повіриш, але втрачаємо і ти, і я, і інші по 120-150 років життя! Замість жити спокійненько років по 200 гробимо себе ж своїми руками. Отож виходить, що грубе спілкування завдає більше лиха людству, ніж усі війни разом взяті. Чому ж ми такі байдужі до себе, чому так не цінуємо свого життя? Кожен з нас це цілий світ, цікавий і неповторний. І спілкуватися з собі подібними мало б приносити радість, заряджати позитивною енергією. То в чому ж річ?

Ми не живемо на окремих безлюдних островах, тому наше життя – суцільне спілкування. Воно складається з багатьох невидимих ланцюжків, що пов’язують нас один з одним. «Усі ми стали людьми настільки, наскільки навчилися любити і розуміти інших» – ось що сказав Борис Пастернак про наші взаємини. Але любити і розуміти інших не легко, цього можна вчитися все життя.

«Скажи мені, хто твій друг, і я скажу тобі хто ти!» Щоб стати особистістю, спілкуйся з особистістю. Дуже важливу роль відіграє оточення, яке дає право людині розкрити всі свої можливості. Чим більше ми розкриваємося тим більше, тим більше визріває в нас почуття власної гідності та самоповаги. Люди поважатимуть того хто сам поважає себе та інших. А якщо один прагнутиме принизити іншого, то це вже не спілкування. Необхідно навчитися володіти своїми емоціями. Де? На жаль не існує спеціальних закладів і цього не вчать у школі. Але тією школою є наше життя. (продовження…)

Часто зустрічаються люди, котрі відлякують від себе інших, тому часто залишаються самотніми, незрозумілими, невдахами у всьому. Мабуть, підсвідомо вони прагнуть бути незалежними інтелектуально, матеріально та фізично.

Вони уникають тих хто намагається приборкати їх волю, тому що поряд з іншими відчувають пригнічення і тиск. Розмовляючи з такими людьми, можна з’ясувати одну цікаву річ: вони мріють про близьку людину, думаючи тільки про те, хто б їх влаштував. І навіть не намагаються розповісти, як самі б могли прикрасити чиєсь життя.
Що я можу сказати по цьому приводу, терміново, негайно, просто зараз перестань відлякувати людей – і терміново лікуй свій хронічний егоцентризм. Став його на місце, бо інакше тобі ніхто не допоможе.

Що таке егоцентризм? Це коли людина переконана, що світ і все, що в ньому, крутяться довкола неї,а не навпаки. Такі не помічають інших, а всі вчинки, слова і побажання сприймають як належне собі. Зазвичай вони дуже замкнуті. Кожне речення в них починається зі слова «Я». Варто щиро поцікавитися проблема тих хто поруч, навчитися помічати інших та шукати спільну мову.

Манія егоцентризму закриває людині світ і змушує ставитися до простих смертних, як до речей. Це-дуже погано. Тому гарною порадою буде ставитися до всіх, як до друзів. Не зайвим буде побажати людині доброго дня чи подякувати за обслуговування. До того ж людей, співрозмовників, треба справді слухати, а не чути! Психологи довели, що людину цікавить насамперед те, що стосується її рідних, професії, захоплень. Поцікався цим- ось і привід для розмови.

Приблизно 55 відсотків інформації ми одержуємо через невербальне спілкування(жести), які супроводжують наше мовлення – спостерігаємо за мімікою, жестами, позою та мимовільними рухами; 38% доходить до нас через голос, тон і тембр, і тільки 7% – через зміст слів. Тож якими б не були слова, а жести викажуть справжній настрій. Про це добре відомо бізнесменам, тому вони ретельно слідкують за жестами, і за тембром голосу.
Намагайся говорити так, аби жести відповідали словам, і тоді люди будуть сприймати тебе як слід. Тембр голосу колосально впливає на емоційний тон розмови.( Приємно слухати голос спокійний без різких звуків). (продовження…)