teenbloog

Всі публікації з Тегом ‘Страхи

fear3

Всі люди інколи відчувають страх. Він може бути викликаний цілим набором різних чинників. Страх – це відчуття, яке ми відчуваємо коли знаходимось у якійсь небезпечній ситуації, незважаючи реальна небезпека чи уявна. Страх є ілюзією, яка будує свою власну реальність і яку ми часто сприймаємо за справжню дійсність. Коли людину охоплює  страх вона  несвідомо чи свідомо запускає у дію цілий ряд захисних механізмів, щоб уникнути страху, втекти від нього, замість того, щоб добренько все обдумати.

Якщо це про тебе, то ти, напевно, погодишся з тим, що ти зовсім не намагаєшся протистояти своїм страхам, тому що вони «лякають» тебе.

Страх руйнує нас таким чином. Він має владу керувати твоїми думками і переконувати тебе, що ти не можеш протистояти йому. Я не хочу перетворювати розповідь у якусь страшилку про те, як «щось» керує твоїми діями та поведінкою,  нагадує сюжет якогось голлівудського фільму жахів, але саме так страх діє на більшість людей.

Він може проявлятися у багатьох речах. Це не нормально коли твоє життя контролює страх, це не твій шлях. Ти можеш керувати своїми страхами.

Які  страхи діють на мене?

Притаманний страх

Вроджений страх

Набутий страх

Маніакальний страх

Притаманний страх – це страх, який змушує тебе бути обережним. Це здоровий та цілком нормальний страх. Уяви, що ти їдеш на велосипеді з дуже великою швидкістю. Вітер свистить у вухах, у крові грає адреналін, ти продовжуєш набирати швидкість, але раптом випадково наїхав на якийсь камінець, який лежав на дорозі, кермо трохи повело, ти трохи втратив контроль над велосипедом – це викликало спалах страху, який твій мозок сприймає, як сигнал, що потрібно зменшити швидкість, тому що дуже швидка їзда може призвести до падіння. Твої дії це здоровий глузд.

Вроджений страх – страх, який був з твого народження. Наприклад, деякі люди бояться змій та птахів. Існує навіть страх перед науковими термінами. Більшість людей не можуть пояснити причини цих страхів, це знаходиться на підсвідомому рівні. Цих страхів можна позбутися, але потрібен індивідуальний та обережний підхід.

Набутий страх – страх, який був набутий протягом деякого часу розвитку особистості. Візьмемо якусь ситуацію. Нехай на уроці фізкультури ти повен здати норматив – лазіння по канату, але ти вважаєш, що в тебе не вийде і взагалі ти ніколи не любив лазити по канату. «І навіщо воно мені ,- думаєш ти ,- я не вмію лазити і не хочу цього, а от ще дівчата будуть дивитися, ні, краще скажу вчителю, що в мене болить рука». В тебе може виникнути страх перед цією ситуацією, тому що ти вже зосередився на тому, що ти погано лазиш по канату, ти починаєш думати про те що подумають інші, придумуєш шляхи «втечі». Це набутий страх. У майбутньому він може проявитися у інших ситуаціях, але його природа буде одна, ти будеш боятися того, що в тебе не виходить. Цей страх відіб’є, навіть, думку про те, що трохи практики та віри в себе можуть вирішити ці проблеми. Якщо ти даси собі шанс та поставиш мету, то з практикою ти позбудешся цього страху.

Маніакальний страх – це найсильніший страх, який тримає людину в своїй владі, і рахується клінічним випадком. Щоб позбутися цього страху потрібен час та правильна і компетентна допомога професіоналів.

Пам’ятай, страхи можуть бути забуті. (далі…)

На перший погляд сучасний тінейджер нічого не боїться. Це якщо вірити самим підліткам. А якщо послухати психологів то все якраз навпаки.

Подався я  до знайомого психолога шукати правди. І ось, що він мені сказав – підлітки насправді багато чого бояться. Мовляв, і дітвора тусується з хуліганами та всякими «крутими», бо боїться. Людина починає коритися силі і вже проповідує право кулака. Знає, що зле робить, а все одно…

Те що підлітки групуються, це не дивно, вік такий. Це схоже на тренажер стосунків, на якому вони вчаться спілкуватися, співчувати, відстоювати своє «Я».

Справа не в цьому, погано, що орієнтири в багатьох не ті. На першому плані – культ сили. Кажуть, що винне телебачення, що який канал не глянь, побачиш тільки насильство та вбивства. На мою думку, скоріше винне саме суспільство, яке догідливо сприймає це все наче так і треба.
У психологів є такий тест – «Малюнок неіснуючого звіра». Тобі пропонують намалювати якогось звіра і, дивлячись на нього складають твій психологічний портрет. Шипи, роги, ікла означають тут агресивність . Колись їх малював кожен десятий, сьогодні це вісім підлітків з десяти!

Багато тінейджерів скаржаться, що вони взагалі нікому не потрібні: ні школі, ні батькам, ні суспільству…
Суспільство зайнято політикою, вчителі тільки про Радянський Союз розповідають, як їм жилося, а батьки ледь свої проблеми розгрібають. Два – три роки такої байдужості і тю-тю тату-мамо ваше чадо вже не ваше. І не кажіть потім про чиюсь невдячність, чим раніше думали?
Це дуже важлива проблема, більшість батьків просто, навіть, не намагаються зрозуміти проблеми своїх дітей, а це дуже небезпечно. (далі…)


Дрібнички

количество читателей онлайн и всего UA TOP Bloggers

  • Катя: Я ізгой в університеті майже ні з ким не спілкуюсь. Я вважвю себе хорошою людиною,
  • Єлизавета: Чудова стаття, цілком погоджуюся з думкою автора.)
  • qwerty: Фігня все це