teenbloog

Всі публікації з Тегом ‘Впевненість

1

Багато підлітків хвилюються  перед своїми виступами перед класом чи будь-якою іншою аудиторією через те, що вони можуть помилитися, і через це потрапити у смішне та незручне становище.

Коли хвилювання про свій виступ надто великі “гормони стресу”, наче вмикають тривогу, ти весь заливаєшся червоною фарбою, поперек горла  якийсь комок, а голова наче в тумані і таке відчуття, що ти не можеш, навіть, думати нормально, не те що говорити.

Є деякі прості психологічні  прийоми, які можуть тобі допомогти. Тому, друже, пропоную тобі зараз з ними ознайомитися, сподіваюся вони тобі стануть у пригоді.

Налаштовує себе правильно. Хвилювання перед  виступом, це так же нормально, як хвилюватися перед стрибком з парашутом.  Старайся підбадьорювати себе. Тут все вирішує віра у власні сили.
Але відповіси ти: «Легко казати будь впевненішим, коли дивишся на це зі сторони, а ти спробуй стати на моє, побачиш, яка в мене ситуація».

Так не погодитися важко, говорити завжди легше, ніж зробити, але є деякі прості прийоми.Ти повинен змінити свій настрій. Посміхнись. Представ когось зі слухачів у якомусь смішному вбранні чи просто прочитай пару анекдотів перед виступом або згадай якусь веселу історію. Це просто і допоможе підняти настрій. Ти ж не на похороні, чому сумувати? (далі…)

Доведено давно й безповоротно, що всі неприємності у нашому чоловічому житті – через… Ні не через прекрасну половину, хоча й тут роботи і роботи. Біда не в них а все в отому жахливому почутті неповноцінності. Навіть не в почутті – у цілому букетів почуттів!

Психологи називають цей букет комплексом і кажуть, що з ним потрібно боротися. А як тут боротися, коли ті почуття обсіли тебе з усіх боків, і ти хоч трісни, а не даси їм ради! Хочеться бути вищим, симпатичнішим, відважнішим, грошовитішим … Одним словом крутішим!

А подивишся черговий мильний серіал про зоряних хлопчиків, золотих дівчат, і така туга обсідає, хоч спати лягай. Бо куди тобі до тих «крутих і везучих», які так себе несуть.

А тепер скажи: тому вони несуться, що «круті й везучі», чи тому «круті й везучі» що несуться? Вловлюєш, до чого я веду? Якщо ні, то далі можеш не читати – не допоможе!

Отже, спостереження №1: риса улюбленців публіки впевненість у собі. Вони ніби й не помічають своїх недоліків. А якщо помічають, то мовчать або працюють над собою. Бо знають, що варто привселюдно знайти в собі якусь ваду, і її пошукам не буде кінця. Що не знайдуть те додумають і весь імідж летить шкереберть.

Спостереження №2: необов’язково виставляти напоказ, скажімо, ніс. Або вуха. Які б вони не були, не рухай їх постійно, не притискай і не ховай. Краще думай, що вони в тебе симпатичні, оригінальні, і коли сам у це повіриш, то й інші зроблять те саме. Зріст не такий? Так ти  ще тільки ростеш!

Спостереження №3: прагнути до досконалості потрібно, але робити це краще з любов’ю, а не докорами. Полюби (якщо ще не полюбив) себе – і це стане першим кроком до впевненості в собі. А значить і до завітної мрії стати най-най-най…

Хлопець, майбутній чоловік, який страждає почуттям меншовартості, ні на що не здатен. І це дуже швидко починають розуміти оточуючі, особливо дівчата. Їм же подавай сильних, вольових, витривалих, упевнених в собі й завтрашньому дні, надійних, вірних. А це не стільки від природи, скільки виховується. Тож долати комплекси треба вже і негайно. Рятуй себе, поки можна!  (далі…)

Luck is... (explored)
Creative Commons License photo credit: kaibara87

Чому в інших все добре? Чому комусь все легко дається, а ти завжди мучишся? Чому тобі не щастить? Чому Фортуна відвернулася від тебе? Ціле замкнуте коло питань.
А може ти просто дивишся на ситуацію не з того боку? Чи не може бути так. Що це ти відвернувся від неї? Ти скоріш за все просто сам не вірш у те, що тобі може усміхнутися її величність Удача.

Справа утому, що ти просто стоїш до неї не обличчям, а спиною, можливо Удача просто чекає на тебе, а ти до неї не повертаєшся, думаючи, що вона ніколи тобі не посміхнеться!
Дуже приємно прокинутися вранці, відчути себе щасливою людиною. Цілий день усе йде за планом. Люди навкруги посміхаються і бажають тільки добра. Це звичайна реальність у якій може жити кожен. Потрібно тільки зуміти перенести її у зовнішній світ. Що таке зовнішній світ? Це є продовження твого внутрішнього «Я». Усе залежить від твого відношення до нього. Можна почати день з думкою про чергові проблеми та докорами : «Чому мені не щастить?», а можна пригадати, якийсь анекдот та посміхнутися собі у дзеркало і сказати: « Доброго ранку, Щасливчик!».

Люди поділяються на три категорії: щасливчики, фаталісти, «хрестоносці». Щасливчики-пестунчики долі. Все в них виходить всюди на них чекає успіх. Для цього їм навіть не доводиться докладати великих зусиль. Фаталісти вгадують своє призначення, спеціальність і слідують за ними. І тоді їх супроводжує успіх. «Хрестоносці» несуть свій хрест. Але вони не сприймають його як дар Божий, а як «кару небесну». Вони довго й наполегливо йдуть до своєї мети, і успіх їх звичайно, чекає після закінчення великої справи, як нагорода за наполегливість. (далі…)

A tribute to everything I hate
Creative Commons License photo credit: Sebastian Fritzon

У світі, який заперечує людину такою, якою вона є, з усіма її природними та суспільними «властивостями», демонстративність – єдиний засіб вижити і вірний шлях… до самогубства, розтягнутого на ціле життя окремої людини.
М.Л. Покрас


Так як же виглядає той демонстрант?
Він-обдарована людина, енергійна, з гарним смаком, коли «зосереджений» на предметі чи на партнері. Вірить, що «готовий віддати останнє», і дійсно «в ударі» віддає у збиток собі те, що мало цінне для інших або взагалі не потрібне.

В дійсності він не з ким не рахується, нікого не бачить. Не цікавлячись діяльністю інших, така людина демонструє зобов’язуючу догідливість, по-дитячому вимагаючи вдячність за неважливе. Від безглуздих витрат у нього наростає незадоволеність собою, накопичуються агресивність, чекання вдячності за власні втрати, про необхідність яких він нікого не питав.

Така людина постійно живе в стані травмуючого обману очікування. Тому що люди на агресивне «добро» відповідають явною або потайною агресією. Своєї агресивності, в силу цілковитої неуваги до себе реального, демонстрант не бачить, тому до природної захисної агресії у відповідь не готовий. Ця неувага до самого себе та оточуючих сприймалася як дитяча наївність, але тепер вважається брехливістю.

Демонстративна поведінка дуже небезпечна. Купаючись в провокаційній їм агресії, знаходячи в ній виправдання будь-якому своєму капризу, демонстрант в той же час боїться її, тому нерідко намагається вести себе принижено-покірно. Цим він знову вводить в оману інших і дратує тих, з ким використовує таку тактику.

Через недостатність досвіду прийняття себе (оточуючими і самим собою) просто за факт власного існування демонстрант приходить до відчуття власної нікчемності. Не признання себе викликає всіляку активність, призвану довести свою значимість. Така активність переконує свідомість і народжує очікування знаків уваги від інших. Людина стає маріонеткою байдужих до нього людей діючи проти своїх друзів і проти самого себе! Образившись демонстрант любить подарувати прощення. Прочитавши цей текст він скоріше образиться, а не зрадіє можливості змінитися.

Отримавши схвалення, така людина втрачає всякий інтерес до роботи. Продовжуючи те що не похваляється, робить це з великими труднощами, часто непродуктивно, але завжди – без інтересу до результатів. Без надії на похвалу він буде діяти в’яло, в надії на неї- ладен звернути гори.

Люди самою своєю присутністю майже повністю паралізують активність людини з описаною потребою, спонукаючи його тільки к діяльності по завоюванню схвалення. В доброзичливій атмосфері він втрачає тонус і наче спеціально продукує безглузді конфлікти, створює багато штучних противників, не відаючих про те ворогів. Не зізнаючи того сам і збентежуючи своєю войовничістю інших, така людина в чужому опорі черпає не тільки виправдання своєї агресивності, але і сили, які йому дає перспектива, подолавши супротив, досягти схвалення.
Вся ця демонстративна діяльність призвана спонукати схвалюючих до «обслуговування» того, хто її здійснює. (далі…)

25 Січ, 2009

Драбина успіху

Автор: teener Рубрика: Уроки успіху

here is a scale
Creative Commons License photo credit: pierpaolop

Привіт! Сьогодні ми поговоримо про так звану драбину успіху! Зроби, будь ласка, зараз одну річ, візьми олівець чи ручку та аркуш паперу. Взяв? Чудово. А тепер намалюй на аркуші драбину з десятьма східцями. Намалював? Тоді уважно слухай далі.

Уяви, що на верхній щаблині знаходяться найрозумніші, найгарніші, найвеселіші і найдотепніші твої однолітки. Все в них виходить, вони мають багато друзів, непогано вчаться, та й дівочою увагою не обділені.

От їх ти і помістиш на верхню щаблину своєї драбини. Звісно, в тебе не могло виникнути питання: а хто знаходиться на самому низу драбини. А тут, друже, стоятимуть ті кого частенько б’ють у школі чи в дворі, з ким ніхто не бажає дружити, хто погано вчиться і ні в чому не може досягти успіху. Гірко й сумно, навіть жити не хочеться!

Всі решта не вундеркінди і не двієчники затяті, розподілилися по інших щаблинах. Хтось вище, хтось нижче. Подивись на цю драбину ще раз, добре подумай і скажи: на якій сходинці ти бачиш себе?

Ти помістив себе на одній з трьох нижніх сходинок? Скажу щиро: нічого доброго! Бо це означає, що ти геть поганої думки про себе та свою особу. Тобі почнуть казати, що все не уже так і погано, що великі люди за молодості теж частенько бували невдахами… Не вір! Коли хтось, щиро чи ні, втюхує тобі, що ти най-най-най, а підстав для цього ти не бачиш, означає це одне: всерйоз тебе чомусь не сприймають. Кажеш, ти дуже поганий, слабкий, ні на що не придатний? Знаєш, я, мабуть, з тобою погоджусь- тобі ж краще знати. Хоча звідки в тебе такі знання? Сусіди сказали? Класний керівник?

Я тобі ось, що скажу : часто чужа думка про нас-суб’єктивна. Захотілось людині подумати про тебе так-вона подумала. А за хвилину вона може й передумала. Але ти який був, такий і залишився!.. Ні, одна – єдина думка- критерій ненадійний та й в більшості випадків помилковий. Мабуть, треба назбирати таких думок побільше і вивести середнє арифметичне. Ще один спосіб-це протестуватись. Просто зараз! Якщо готовий то давай розпочнемо! Все, що тобі треба зробити,-це показати своє ставлення до цих тверджень за 5-бальною шкалою. Ось ця шкала:

Я думаю про це:
дуже часто – 4 бали;
часто-3 бали;
інколи-2 бали;
рідко-1 бал;
ніколи-0 балів.

А тепер перейдемо до тверджень: (далі…)


Дрібнички

количество читателей онлайн и всего UA TOP Bloggers

  • Катя: Я ізгой в університеті майже ні з ким не спілкуюсь. Я вважвю себе хорошою людиною,
  • Єлизавета: Чудова стаття, цілком погоджуюся з думкою автора.)
  • qwerty: Фігня все це