Психологи називають цей букет комплексом і кажуть, що з ним потрібно боротися. А як тут боротися, коли ті почуття обсіли тебе з усіх боків, і ти хоч трісни, а не даси їм ради! Хочеться бути вищим, симпатичнішим, відважнішим, грошовитішим … Одним словом крутішим!

А подивишся черговий мильний серіал про зоряних хлопчиків, золотих дівчат, і така туга обсідає, хоч спати лягай. Бо куди тобі до тих «крутих і везучих», які так себе несуть.

А тепер скажи: тому вони несуться, що «круті й везучі», чи тому «круті й везучі» що несуться? Вловлюєш, до чого я веду? Якщо ні, то далі можеш не читати – не допоможе!

Отже, спостереження №1: риса улюбленців публіки впевненість у собі. Вони ніби й не помічають своїх недоліків. А якщо помічають, то мовчать або працюють над собою. Бо знають, що варто привселюдно знайти в собі якусь ваду, і її пошукам не буде кінця. Що не знайдуть те додумають і весь імідж летить шкереберть.

Спостереження №2: необов’язково виставляти напоказ, скажімо, ніс. Або вуха. Які б вони не були, не рухай їх постійно, не притискай і не ховай. Краще думай, що вони в тебе симпатичні, оригінальні, і коли сам у це повіриш, то й інші зроблять те саме. Зріст не такий? Так ти  ще тільки ростеш!

Спостереження №3: прагнути до досконалості потрібно, але робити це краще з любов’ю, а не докорами. Полюби (якщо ще не полюбив) себе – і це стане першим кроком до впевненості в собі. А значить і до завітної мрії стати най-най-най…

Хлопець, майбутній чоловік, який страждає почуттям меншовартості, ні на що не здатен. І це дуже швидко починають розуміти оточуючі, особливо дівчата. Їм же подавай сильних, вольових, витривалих, упевнених в собі й завтрашньому дні, надійних, вірних. А це не стільки від природи, скільки виховується. Тож долати комплекси треба вже і негайно. Рятуй себе, поки можна! 

Що таке харизматична особистість ? Це людина, яка легко входить у контакт з людьми, справляє на них великий вплив і може закохати в себе кого завгодно. Харизматичними людьми, як і геніями, народжуються. Більшість людей харизми не має, замість неї – щось невиразне, приховане і затиснуте. Серед нас стільки здібних і симпатичних, які б’ються мов риба об лід, бажаючи привернути до себе увагу, і все дарма. У компанії ровесників їх не слухають, та й у коханні постійно щось пробуксовує.

Отже, якщо така перспектива тебе мало приваблює, тоді, мій друже, рятуй ситуацію вже сьогодні. Повір у свої сили, адже в тебе ще все попереду, і досвід спілкування з людьми набувається тільки з практикою. Не бійся висловити свою точку зору, відстояти свою позицію, просто сказати те, що думаєш. І навіть коли твої погляди не зовсім збігаються з масою інших думок, вони все одно мають право на існування.

Спробуй щось змінити у зовнішності. Обери інший стиль, може, нинішній не зовсім відповідає твоєму «Я». Проаналізуй, подумай, поекспериментуй …Допоможи зрозуміти іншим, що ти живеш повноцінним цікавим життям, прагнеш пізнавати світ, що в тебе повно хобі та захоплень.

Цінуй кожну секунду. Знайди мету, зацікався чимось, і відразу зрозумієш, скільки довкола привітного люду, твоїх однодумців. До тебе потягнуться люди, адже з цікавими людьми завжди приємно. Життя прекрасне! А коли прийде зневіра жени її геть! І не забувай – Впевненість у собі – ключ до успіху!

А тепер – невеличкий погляд збоку. Цей тест покаже, як ти спілкуєшся з людьми, підштовхне до висновків.

1.Після конфліктів та непорозумінь ти шукаєш шлях до примирення?
А)завжди;
Б) інколи;
В) ніколи.

2. У критичних ситуаціях ти:
А) обурюєшся;
Б) зберігаєш спокій;
В) втрачаєш самовладання.

3. Якої думки про тебе найближчі люди?
А) пихатий, заздрісний;
Б) щирий, дружній;
В) спокійний, незалежний.

4. Тебе просять очолити важливу справу. Ти:
А) погоджуєшся, але зі страхом;
Б) погоджуєшся без вагань;
В) відмовляєшся заради збереження спокою.

5. Якою буде твоя реакція, якщо, скажімо, хтось із однокласників візьме без твого відома твій зошит і спише домашнє завдання?
А) Надаєш йому як слід, щоб довго пам’ятав ж
Б) змусиш повернути крадене;
В) запитаєш, чи не треба йому ще чогось.

6. Що ти скажеш батькам, які повернулися додому пізніше, ніж звичайно?
А) що вас затримало?
Б) де вас носило?
В) я вже хвилювався!

7. Якщо не все виходить ,як задумано, що ти робиш?
А) шукаєш крайніх, щоб спихнути вину;
Б) приймаєш все як є і визнаєш власні помилки;
В) стаєш досвідченішим.

8.Що ти відчуваєш коли твоя мрія збувається для когось іншого?
А) тільки дарма витратив стільки нервів і часу;
Б) мабуть, для цієї людини вона потрібніша, ніж для мене;
В) наступного разу мені повезе більше.

9. Що ти відчуваєш під час перегляду страшного фільму?
А) страх;
Б) нудьгу;
В) задоволення.

10. Через транспорт ти спізнився на важливу зустріч і:
А) дратуватимешся упродовж усієї зустрічі;
Б) спробуєш детально пояснити ситуацію.
В) будеш пригнічений.

11. Якщо тебе не задовольняє рівень сервісу кафе, ти:
А) терпітимеш, уникаючи гучних скандалів;
Б) тихо зробиш зауваження офіціанту;
В) вимагатимеш книгу скарг.

12. Що скажеш людині, з якою ти зіштовхнувся у дверях?
А) вибачте, це я винний;
Б) нічого, то дрібниця;
В) тобі що повилазило?

13. Яка ти людина?
А) звичайна;
Б) впевнена;
В) пробивна.

Якщо ти не можеш вибрати відповіді з усіх запропонованих варіантів, зарахуй собі нуль балів.

19 балів і менше – ти занадто м’який і тихий, тобі бракує якраз того, про що ми сьогодні говорили. Будь рішучішим, а критику сприймає доброзичливо.

20-27 балів – успіх буде твій, тільки будь впевненішим у власних силах і думай про наслідки своїх вчинків.

28 балів і більше – ти агресивний і неврівноважений, часто несправедливий до інших людей. Задумайся, чи твій це шлях до успіху в житті?

Схожі статті:

• Портрет невдахи та як з нього зробити портрет щасливчика!
• Демонстративність – вірний шлях до самогубства
• Драбина успіху
• 5 порад тому хто хоче досягти своєї мети
• Майбутнє

Справа утому, що ти просто стоїш до неї не обличчям, а спиною, можливо Удача просто чекає на тебе, а ти до неї не повертаєшся , думаючи, що вона ніколи тобі не посміхнеться!
Дуже приємно прокинутися вранці, відчути себе щасливою людиною. Цілий день усе йде за планом. Люди навкруги посміхаються і бажають тільки добра. Це звичайна реальність у якій може жити кожен. Потрібно тільки зуміти перенести її у зовнішній світ. Що таке зовнішній світ? Це є продовження твого внутрішнього «Я». Усе залежить від твого відношення до нього. Можна почати день з думкою про чергові проблеми та докорами : «Чому мені не щастить?», а можна пригадати, якийсь анекдот та посміхнутися собі у дзеркало і сказати: « Доброго ранку, Щасливчик!».

Люди поділяються на три категорії: щасливчики, фаталісти, «хрестоносці». Щасливчики-пестунчики долі. Все в них виходить всюди на них чекає успіх. Для цього їм навіть не доводиться докладати великих зусиль. Фаталісти вгадують своє призначення, спеціальність і слідують за ними. І тоді їх супроводжує успіх. «Хрестоносці» несуть свій хрест. Але вони не сприймають його як дар Божий, а як «кару небесну». Вони довго й наполегливо йдуть до своєї мети, і успіх їх звичайно, чекає після закінчення великої справи, як нагорода за наполегливість.

Але не став на собі зараз ніяких штампів, пам’ятай у кожного з нас є свій шанс. Є три стратегії везіння. Щасливчиків удача знайде сама. Фаталістам потрібно знайти своє покликання. «Хрестоносцям» потрібно сподіватися лише на себе. Хоча розслаблятися не раджу нікому – це багато вікова істина:потрібно працювати і робити свою справу добре, як тільки можеш.

Пам’ятай, випадковостей не буває. Удача, як гроші йде до удачі. Наші помисли матеріальні, і емоції теж. Вони, як магніт, притягують до нас сили людей, обставини і рухають нас до успіху. Спробуй стати таким магнітом удачі. Подумки створи образ свого успіху. Згадай якусь щасливу мить, затримай ці відчуття у своїй свідомості якомога довше. Зовнішній світ, тобто світ, який оточує тебе, це продовження твого «Я». А ти магніт удачі. Тебе чекає багато досягнень і успіхів. Тільки повір у себе. Запам’ятай: Удача – це віра в себе і свій успіх. Повір у себе, але нікому про це не кажи, докажи це.

Проблема успіху турбує багатьох людей . Науковці, які досліджували це питання, кажуть, що можна навчитись бути везучим! Про це більше знає дослідник психології успіху Річард Вайсман, який займається цим питанням з 1994 року. Професор вважає, що у загальних рисах осягнув психологію удачі. Результати дослідів показують, що щасливчиками не народжуються. Виявляється є чотири принципи, якими вони користуються , можливо, навіть самі цього не усвідомлюючи.

По-перше, вони вміють створювати і помічати нові можливості. Зауваж, не пасивно чекати, а шукати і знаходити.

По-друге, щасливчики приймають вдалі рішення, опираючись не тільки на свою інтуїцію, якій вони звичайно довіряють, а й зважуючи всі «за» і «проти». Скільки дуростей не було зроблено тільки через те, що людина запитувала себе: « А що ж далі?».

По-третє, не чекаючи з моря погоди, вони переконують себе в успіхові майбутньої справи через позитивні сподівання.

По-четверте, виробляють у собі таке ставлення до всього, що коїться навколо них, що навіть поразки перетворюються на перемоги і труднощі сприймаються, як замаскована Удача!Ці принципи неодноразово підтверджували свою істинність. Тож як не крути, а все в житті стається так, як ми самі того хочемо. Боїшся , що не щаститиме? Спробуй не боятися. Тому везе хто сам везе!

Схожі статті:

• Впевненість у собі – ключ до успіху
• Демонстративність – вірний шлях до самогубства
• Драбина успіху
• 5 порад тому хто хоче досягти своєї мети
• Майбутнє

У світі, який заперечує людину такою, якою вона є, з усіма її природними та суспільними «властивостями», демонстративність – єдиний засіб вижити і вірний шлях… до самогубства, розтягнутого на ціле життя окремої людини.
М.Л. Покрас

Так як же виглядає той демонстрант?
Він-обдарована людина, енергійна, з гарним смаком, коли «зосереджений» на предметі чи на партнері. Вірить, що «готовий віддати останнє», і дійсно «в ударі» віддає у збиток собі те, що мало цінне для інших або взагалі не потрібне.

В дійсності він не з ким не рахується, нікого не бачить. Не цікавлячись діяльністю інших, така людина демонструє зобов’язуючу догідливість, по-дитячому вимагаючи вдячність за неважливе. Від безглуздих витрат у нього наростає незадоволеність собою, накопичуються агресивність, чекання вдячності за власні втрати, про необхідність яких він нікого не питав.

Така людина постійно живе в стані травмуючого обману очікування. Тому що люди на агресивне «добро» відповідають явною або потайною агресією. Своєї агресивності, в силу цілковитої неуваги до себе реального, демонстрант не бачить, тому до природної захисної агресії у відповідь не готовий. Ця неувага до самого себе та оточуючих сприймалася як дитяча наївність, але тепер вважається брехливістю.

Демонстративна поведінка дуже небезпечна. Купаючись в провокаційній їм агресії, знаходячи в ній виправдання будь-якому своєму капризу, демонстрант в той же час боїться її, тому нерідко намагається вести себе принижено-покірно. Цим він знову вводить в оману інших і дратує тих, з ким використовує таку тактику.

Через недостатність досвіду прийняття себе (оточуючими і самим собою) просто за факт власного існування демонстрант приходить до відчуття власної нікчемності. Не признання себе викликає всіляку активність, призвану довести свою значимість. Така активність переконує свідомість і народжує очікування знаків уваги від інших. Людина стає маріонеткою байдужих до нього людей діючи проти своїх друзів і проти самого себе! Образившись демонстрант любить подарувати прощення. Прочитавши цей текст він скоріше образиться, а не зрадіє можливості змінитися.

Отримавши схвалення, така людина втрачає всякий інтерес до роботи. Продовжуючи те що похваляється, робить це з великими труднощами, часто непродуктивно, але завжди – без інтересу до результатів. Без надії на похвалу він буде діяти в’яло, в надії на неї- ладен звернути гори.

Люди самою своєю присутністю майже повністю паралізують активність людини з описаною потребою, спонукаючи його тільки к діяльності по завоюванню схвалення. В доброзичливій атмосфері він втрачає тонус і наче спеціально продукує безглузді конфлікти, створює багато штучних противників, не відаючих про те ворогів. Не зізнаючи того сам і збентежуючи своєю войовничістю інших, така людина в чужому опорі черпає не тільки виправдання своєї агресивності, але і сили, які йому дає перспектива, подолавши супротив, досягти схвалення.
Вся ця демонстративна діяльність призвана спонукати схвалюючих до «обслуговування» того, хто її здійснює.

Тим самим напрацьовуються привертаючи увагу яскраві прояви, а зовсім не змістовні елементи поведінки, направлені на досягання корисних для себе і інших результатів. Потреба в схваленні, як правило, не усвідомлюється, і реалізуюча її активність не є навмисною, усвідомлено підконтрольною. З часом демонстративність стає ведучим регулятором поведінки і усвідомленого переживання, які заважають прояву іншої ініціативи і активності, крім тої, яка викликає схвалення. Демонстрант часто не знає своїх потреб, нерідко не усвідомлює і сам не реалізує інших своїх потреб.

Результати незадоволеності потреб істинного «Я» демонстранта проявляються «безглуздими» перепадами настрою, «необґрунтованими» тривогами, страхами. Демонстративна поведінка виснажує мотивацію, що проявляється в апатії, в переживанні втрати сенсу життя. Заспокоюється демонстрант тільки тоді, коли отримує схвалення і коли ті хто схвалюють задовольняють його потреби. Останнє важко, оскільки, отримавши схвалення, він веде себе так наче робить послугу, «перетерплюючи» піклування про себе.

Задовольнити демонстранта практично неможливо, оскільки те, що він вважає потрібним, йому не потрібно, а те, що йому насправді потрібно, здається йому не тільки не важливим, навіть огидним. Тому демонстрант змушений в своїй втечі від дійсності вигадувати особливих «істинно дбайливих» до нього людей. Демонстранту глибоко байдужі результати його «жертв», «героїзму», «подвигів».

Такий чоловік часто виглядає і завжди гадає себе утрировано дбайливим, і утрировано моральним, і утрировано будь-ким в залежності від схвалюваного.
Особливі труднощі виникають у демонстранта з усвідомленням і реалізацією формованої вже в свідомий період життя сексуальної потреби.

По мірі дорослішання демонстранта його діяльність приймає деяку незалежність від схвалення інших. Це стається завдяки формування «Я – ідеалу», представляючи собою усвідомлений чи неусвідомлений образ того, що схвалювалося і не схвалювалося і найбільше вплинуло на демонстранта вихователями. Все рідше тепер демонстрант шукає схвалення інших і все частіше- тонко позує перед самим собою. Завчені «гарні формулювання» активно використовуються для побудови цього фактично другого «Я».

Якщо задоволення потреби в схваленні потребує реалізації навіть неіснуючих намірів, то для їх здійснення будується відповідна система поведінки. Відступ же від цих цілей демонстрант сприймає як його власний регрес.

Відчуття відповідності «Я – ідеалу» зберігається тим, що зробив не комусь добре, а собі – погано. Причому свідки процедури самокатування можуть відчувати себе дещо незручно.
Демонстрант відгороджується від того в собі, що осудив, починає по-шизофренічному ненавидіти в собі все властиве людям. Таким чином, будується більш-менш послідовна самовбивча і антилюдська по своїм результатам діяльність.

Шлях до боротьби з демонстративністю – це самореалізуватися, по-справжньому чогось досягти, не потрібно комусь щось доказувати, доведи чого ти вартий , по-перше самому собі.

«Демонстративність – западня. Але вона ж – і шанс кожного оволодіти нею. Ті хто вибрав свій спосіб вибратися із «западні» і, взявши відповідальність за себе і свій світ, уціліти, своїм життям творять живе людське майбуття – Людську Вічність»
М.Л. Покрас « Запорука можливості існування».

Схожі статті:

• Впевненість у собі – ключ до успіху
• Портрет невдахи та як з нього зробити портрет щасливчика!
• Коли «з вух йде пар» або як впоратися з власним гнівом?
• Як підвищити самооцінку?
• Як перемогти свій страх?

Уяви, що на верхній щаблині знаходяться найрозумніші, найгарніші, найвеселіші і найдотепніші твої однолітки. Все в них виходить, вони мають багато друзів, непогано вчаться, та й дівочою увагою не обділені.

От їх ти і помістиш на верхню щаблину своєї драбини. Звісно, в тебе не могло виникнути питання: а хто знаходиться на самому низу драбини. А тут, друже, стоятимуть ті кого частенько б’ють у школі чи в дворі, з ким ніхто не бажає дружити, хто погано вчиться і ні в чому не може досягти успіху. Гірко й сумно, навіть жити не хочеться!

Всі решта не вундеркінди і не двієчники затяті, розподілилися по інших щаблинах. Хтось вище, хтось нижче. Подивись на цю драбину ще раз, добре подумай і скажи: на якій сходинці ти бачиш себе?

Ти помістив себе на одній з трьох нижніх сходинок? Скажу щиро: нічого доброго! Бо це означає, що ти геть поганої думки про себе та свою особу. Тобі почнуть казати, що все не уже так і погано, що великі люди за молодості теж частенько бували невдахами… Не вір! Коли хтось, щиро чи ні, втюхує тобі, що ти най-най-най, а підстав для цього ти не бачиш, означає це одне: всерйоз тебе чомусь не сприймають. Кажеш, ти дуже поганий, слабкий, ні на що не придатний? Знаєш, я, мабуть, з тобою погоджусь- тобі ж краще знати. Хоча звідки в тебе такі знання? Сусіди сказали? Класний керівник?

Я тобі ось, що скажу : часто чужа думка про нас-суб’єктивна. Захотілось людині подумати про тебе так-вона подумала. А за хвилину вона може й передумала. Але ти який був, такий і залишився!.. Ні, одна-єдина думка- критерій ненадійний та й в більшості випадків помилковий. Мабуть, треба назбирати таких думок побільше і вивести середнє арифметичне. Ще один спосіб-це протестуватись. Просто зараз! Якщо готовий то давай розпочнемо! Все, що тобі треба зробити,-це показати своє ставлення до цих тверджень за 5-бальною шкалою. Ось ця шкала:

Я думаю про це:
дуже часто – 4 бали;
часто-3 бали;
інколи-2 бали;
рідко-1 бал;
ніколи-0 балів.

А тепер перейдемо до тверджень:

1. Мені хочеться, аби мої друзі підбадьорювали мене.

2. Я постійно відчуваю відповідальність за свою роботу.

3. Я хвилююся про своє майбутнє.

4. Багато хто ненавидить мене.

5. Я не такий ініціативний. як інші.

6. Мене турбує мій психічний стан.

7. Я боюся виглядати дурним.

8. Зовнішність інших краща, ніж моя.

9. Я боюся виступати з промовою перед незнайомими людьми.

10. Я часто роблю помилки.

11. Мені дуже не вистачає впевненості у собі.

12. Люди не цікавляться моїми досягненнями.

13. Заходячи до кімнати де вже сидять люди, я ніяковію.

14. Я впевнений, що люди майже все сприймають легше, ніж я.

15. Мені здається, що зі мною має статися якась прикрість.

16. Мене хвилює думка про те, як люди ставлять до мене.

17. Як шкода, що я не комунікабельний.

18. В суперечках я висловлююсь тільки тоді, коли впевнений у своїй правоті.

19. Я думаю про те, чого чекають від мені інші.

0-25 балів- високий рівень самооцінки. Ти створюєш навколо себе ауру задоволеності мало залежиш від підтримки. Ініціативний, підприємливий, змушуєш інших обертатись навколо себе, отримуючи від цього чималу користь. Не ображаєшся на критику, а намагаєшся виправити помилки. Не боїшся осуду, висуваючи СВОЮ точку зору. Для тебе відмова – не образа. Тобі нічого не вартує бути оптимістом. Такі, як ти, частіше досягають своєї мети.

26-45 балів- середній рівень самооцінки, притаманний більшості підлітків. У цілому ти впевнений у собі молодий чоловік, хоча інколи трапляються і збої. Часом буваєш не рішучим. Настрій може коливатись. Проте такі, як ти, досить наполегливі у досягненні своєї мети.

46 і більше. Ти сам собі ворог, інакше не скажеш. Підлітки з низькою самооцінкою часто виглядають розгубленими, вони пасивні, піддаються впливам, непопулярні серед собі подібних. Суб’єкти подібні до тебе, дуже чутливі до критики, для них це просто свідчення їх неповноцінності. Та що там критика! Вони й компліменти приймати не вміють нормально. Типова реакція:” Ну що ви, я не такий. То ви так говорите, щоб зробити мені приємне, правда?” Така позиція пряма дорога до неврозів. Який звідси вихід? Боротися з власною сором’язливістю! Бо сором’язливість і низька самооцінка- то дві сторони однієї медалі.

Що таке самооцінка? Відповідати на це запитання можна по-різному. Наприклад, ось так:” Самооцінка-елемент самосвідомості, що характеризується емоційно насиченими оцінками самого себе як особистості, власних здібностей, моральних якостей та вчинків…” А можна й так:” Це оцінка людиною себе, своїх рис та свого місця серед людей”. Варіант №2 для мене більш зрозумілий.

Самооцінка починає формуватися з моменту появи людини на світ або ще раніше. Людина з високою самооцінкою одним тільки своїм виглядом говорить:” “Я сам”, ” Я зможу”,”Я гідний”. Вже від 2-3 років ти починаєш порівнювати себе з оточуючими, слухати їхні відгуки про себе, хороші та погані. Чого більше похвал чи огиди? Така вже істота людина: що про неї говорять, тим вона здебільшого і є.  Зрозумів тепер, як складається самооцінка?

Зараз я розповім тобі одну повчальну історію, сподіваюсь вона заставить тебе змінити твоє ставлення до СЕБЕ та боротися з низькою самооцінкою.

Сталося це в Англії в далекому 1670 році. Жив там один англійський хлопець без батьків. Жив він зі своєю бабусею. І от не знати чому, але йому явно бракувало впевненості у собі. Здавалося, що ні про що інше він не був такої поганої думки, як про самого себе. Люди теж відчували, що йому бракує впевненості у собі, а надто це відчували діти з якими він вчився. Один шкільний розбишака тільки й робив те, що чекав нагоди, щоб побити бідного хлопчика. І от одного дня тому все набридло. Замість накивати п’ятами, він розвернувся обличчям до кривдника і просто засвітив йому між очі. Всі страхи на цьому скінчились.

Після цієї історії хлопця наче підмінили. Минуло кілька тижнів- і він став старостою класу. Пройшов семестр і він уже староста школи. А коли збігло багато років, він відкрив один з найважливіших законів природи, його посвятили в лицарі і стали поважно називати “сер”. Як звали того хлопця? Ісаак Ньютон!

Мораль цієї байки: любити себе треба! Любити і поважати! Не самозакохано, закриваючи очі на все решта, а тверезо, щогодини, щохвилини співставляючи те, що ти зробив, з тим чого б ти хотів досягти! А ще вірити, що все у тебе буду класно.

Схожі статті:

• Впевненість у собі – ключ до успіху
• Портрет невдахи та як з нього зробити портрет щасливчика!
• Демонстративність – вірний шлях до самогубства
• Три історії з життя Стіва Джобса
• 5 порад тому хто хоче досягти своєї мети