А ви знаєте якого кольору заздрість? Мало хто ставив собі таке запитання, чи не так? Ми знаємо, що є “біла” і “чорна” заздрість, так само як магія.
Латинською мовою “заздрість” звучить як “livor”, дослівно-”синь”. А в одній казці злий чарівник пожовк від заздрощів і помер. У нас кажуть:”Аж побагровів від заздрощів”!” У Китаї заздрість називають хворобою “червоних очей”. Отож виходить , що для визначення кольору заздрості використовуюсь весь кольоровий спектр.
Заздрість, як і будь-яке інше негативне почуття, гальмує процеси самовдосконалення, зменшує здатність тіла рухатись та розвиватись і взагалі приводить до нервових і душевних розладів. Багато психологів та філософів вважають заздрість різновидом ненависті, яка просто руйнує людину з середини. Заздрісник ніколи не може мати гарного настрою та задоволеного вигляду.
“Людина, повністю віддана своїй творчості, немає ні потреби, ні часу заздрити іншим”,-так казав П’єр Буас, французький мораліст першої половини XIX ст. Хіба ви не згодні? Я переконаний, що заздрість забирає силу силенну наших душевних сил та часу. Важко зосередитися над чимось своїм, а голова зайнята чорними думами про чужий добробут, чиїсь досягнення, не твої успіхи. Побачивши одного разу заздрісного чоловіка, який мав насуплений вираз обличчя, філософ Біон звернувся до нього з такими словами:” Не знаю, чи то в тебе неприємність, чи в когось іншого радість”.
Скажи, що ти відчуваєш, коли твій друг розповідає про цікаву екзотичну мандрівку на канікулах або показує новий, подарований йому, лептоп? Так, звичайно, навіть якщо воно і доброзичливе, але десь у найглибших глибинах душі, вибачте за тавтологію, почуття заздрості все ж таки виникає. Це почуття знайоме кожному з нас. Немає на світі людини, яка б не заздрила комусь хоча б раз в житті. Але не кожен має відвагу в цьому зізнатися. Хоча чого дивуватися? Більшість людей, які пишуть про заздрість вважають її абсолютно негативним почуттям.
Насправді існує і “позитивний” компонент заздрості. Який же це? Дуже добре на цей рахунок висловився французький драматург Антуан де Ламот:”Заздрість- це підсвідоме вшанування, яке проявляє хтось жалюгідний до когось кращого!”. Отож, заздрячи великим особистостям, ми робимо не що інше, як визнаємо нашу повагу до них.
Стоп! Так заздрість-це добре чи погано? Краще про це знає Декарт- це давньогрецький філософ та математик. Саме він розділив заздрість на “справедливу” та “несправедливу”, посперечавшись з Аристотелем, який стверджував, що заздрість-це важка недуга суспільства. Сучасні психологи не ділять заздрість ні на які категорії вони просто констатують факт, що заздрість- це сильне емоційно-виснажливе почуття, що здатне вибити людину з колії, відібрати спокій та сон. (продовження…)
