Коментарі до Як підвищити самооцінку?

Від: Денис

Денис — Wed, 23 Dec 2009 14:16:08 +0000

Дякую дуже

Від: teener

teener — Wed, 23 Dec 2009 10:26:47 +0000

Ви можете підтримати свого друга морально, але ні в якому разі не жалійте його, це тільки вкоренить у ньому думку: “Ой, я такий бідний і нещасний!”, а це точно не піде їй чи йому на користь.

Ніхто не може підняти самооцінку іншій людині, дистанційно, це процес, який відбувається лише всередині кожного з нас і він дуже особистий та унікальний, немає жодної однакової людини на землі, всі ми різні.

Запишіться разом до якоїсь спортивної секції, якщо це друг може до басейну чи на якесь єдиноборство, якщо дівчина чому б вам не піти на танці? Потрібно зрозуміти ви не жертва, ви боєць!

Потрібно рухатися, діяти, можливо, якось розкрити себе творчо. Але, насправді, говорити завжди легко, найважче це все таки зробити і тут все у руках вашого друга. Ви не можете прожити життя за іншу людину.

Від: Денис

Денис — Tue, 22 Dec 2009 20:47:09 +0000

я вас дуже прошу поможіть вона про себе такі реі говорить шо то капці

Від: Денис

Денис — Tue, 22 Dec 2009 20:00:27 +0000

шо мені робити коли в мого друга занижена самооцінка яким чином її повисити?????поможіть чим швидше?

Від: Галина

Галина — Tue, 01 Dec 2009 11:10:14 +0000

Дійсно стаття впевненості!

Від: Софія

Софія — Sat, 25 Jul 2009 15:08:48 +0000

Дуже гарна стаття

Від: teener

teener — Fri, 29 May 2009 12:59:01 +0000

Спершу спробуй поговорити зі своїми батьками! Вони тебе люблять та бажають тільки найкращого, я впевнений, що ти знайдеш з ними спільну мову. Я теж зараз у підлітковому віці і прекрасно розумію твої почуття, у мене теж іноді виникають з батьками конфлікти, але потім ми завжди знаходимо спільну мову та компроміси! Просто потрібно проаналізувати проблему та розібрати її.

І запам’ятай єдина людина , яка може змінити твоє життя на краще – це ти сам!!! Витягни себе за волосся з калюжі, як робив це барон Мюнхаузен!

Немає ніяких секретних рецептів щастя. Ми знаходимося зараз у такому віці, коли іноді здається, що увесь світ проти нас і що наші почуття унікальні і більше ніхто не може відчувати щось подібне, але це не так. Я стараюсь сприймати проблеми, які виникають у мене на шляху, як випробування, які я мушу витримати. Тоді я не думаю: «Ой як мені не пощастило, який я нещасний!» Я думаю, це випробування і я його витримаю!

Від: Fluid

Fluid — Thu, 28 May 2009 12:53:16 +0000

А коли справа у батьках – вони вічно мені докоряють чимось: я хапаюсь за якусь справу, корисну та цікаву для мене, а вони говорять, що це не варто нічого і не хочуть мене слухати, коли я щось не так зробив – вони починають кричати і наступного разу я вже боюсь робити що-небудь. У школі я хожу вічно невеселий і пригнічений, через що ніхто не хоче зі мною дружити. Особливо строга в мене мама, і вона намагається перетягнути на свою сторону батька, який нічого не може зробити.
Я день за днем втрачаю ініціативність, впевненість у власних силах і не можу жити так далі. Допоможіть мені будь ласка.